<<На главную 
Карта сайта

Сделать стартовой на время строительства
Добавить в избранное



Строительное
видео


Строительный
рейтинг



Фотогалерея
Выберите нужный раздел ..
>> Ремонт квартир фото
>> Ремонт офисов фото
>> Строительство дома и отделка фото
>> Ремонт фото до и после
>> Дизайн интерьера фото
>> Стили интерьера
>> Архитектурные стили частных загородных домов
 
 

Статьи дизайн,
строительство
Выберите нужный раздел ..
>> Дизайн и архитектура
>> Строительство дома
>> Ремонт квартиры, офиса
>> Ландшафтный дизайн
>> Инженерные сети и системы
>> Мебель и декор
>> Умный дом
>> Строительные и отделочные материалы
 
 

Каталог стройматериалов
Выберите нужный раздел ..
>> Кирпич, ЖБИ, бетон, блоки для стен
>> Сыпучие, вяжущие, смеси
>> Металлопрокат, метизы, конструкции, ковка
>> Пиломатериалы, лесоматериалы
>> Кровельные материалы
>> Изоляционные материалы. Клеи
>> Окна. Двери. Фурнитура
>> Управление климатом
>> Сантехника
>> Отопление и газоснабжение
>> Электрооборудование
>> Безопасность. Связь
>> Лестницы
>> Плитка. Мрамор. Гранит
>> Отделочные материалы
>> Лакокрасочные материалы
>> Мебель и интерьер
>> Стёкла, зеркала, полимеры
>> Услуги, объекты
>> Строительная механизация
>> Строительные инструменты
>> Полезное
 
 

Строительный справочник
Выберите нужный раздел ..
>> Стены и фасады
>> Бетон
>> Подземные части зданий
>> Перекрытия
>> Балконы, лоджии и эркеры
>> Мансарды. Мансардные окна
>> Крыши
>> Зимние сады
>> Лестницы
>> Перегородки
>> Двери
>> Окна
>> Полы
>> Потолки
>> Керамическая плитка
>> Вентиляция и кондиционирование
>> Подготовка поверхностей к отделке
>> Краски и декоративные покрытия
>> Отделочные материалы
>> Электро-техническое оборудование
>> Гидро- и пароизоляционные материалы
>> Огнезащитные материалы
>> Звукопоглощающие материалы
 
 

ДБН, СНИП, ДБН, СНИП
Выберите нужный раздел ..
>> ДБН (Державні Будівельні Норми)
>> СНИП (Строительные Нормы и Правила)
>> ДСТУ (Державні стандарти України)
>> ГОСТ (Государственные Отраслевые Стандарты)
 
 

Статьи по строительству
Выберите нужный раздел ..
>> Статьи по строительству
>>Все про стройматериалы
>> Мебель. Дизайн. Интерьер.

 
 

Строительный форум
Выберите нужный раздел ..
>> Строительство и ремонт
>> Стройматериалы
>> Общие вопросы
 
 

Справочник прораба
Выберите нужный раздел ..
>> Общие справочные сведения
>> Строительные материалы и изделия
>> Материалы для строительства и ремонта стен и перегородок
>> Полы
>> Гидроизоляция конструкция и герметизация стыков
>> Кровли и кровельные работы
>> Бетонные работы
 
 

Строительный глоссарий
Выберите нужный раздел ..
>> Строительные материалы, детали и конструкции
>> Строительные машины и оборудование
>> Технология производства строительно монтажных работ
 
 

Правовое регулирование
Выберите нужный раздел ..
>> Основні законодавчі акти в сфері якості та безпеки продукції
>> Сертификация и Стандартизация
>> Порядок обследования производства во время проведения сертификации продукции
>> Нові закони України в сфері технічного регулювання
 
 





proxima.com.ua




             


Добро пожаловать на сайт строительной компании proxima.com.ua ,   Гость

Денег нет и гложет стресс - подпишись на RSS
На главнуюДБНА.1 Система стандартизации и нормирования в строительстве ДБН В.2.2-15-2005 Будинки і споруди. ЖИТЛОВІ БУДИНКИ. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

ДБН В.2.2-15-2005 Будинки і споруди. ЖИТЛОВІ БУДИНКИ. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

Дополнительно:
ДОДАТОК А (обов'язковий)
ДОДАТОК Б (обов'язковий)
ДОДАТОК В (обов'язковий)
ДОДАТОК Г (обов'язковий)
ДОДАТОК Д (рекомендований)

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Будинки і споруди
ЖИТЛОВІ БУДИНКИ.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
ДБН В.2.2-15-2005
Видання офіційне
Державний комітет України з будівництва та архітектури
Київ - 2005

РОЗРОБЛЕНО:

ПОГОДЖЕНО:

ВНЕСЕНО
ТА ПІДГОТОВЛЕНО
ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:
ЗАТВЕРДЖЕНО:

ВАТ "КиївЗНДІЕП"
(д-р архіт. Ю.Г.Рєпін, д-р архіт. В.В.Куцевич - керівники,
канд. архіт. О.І.Бохонюк, архіт. Б.М.Губов, канд.техн.наук В.Ф.Гершкович,
інженери Ю.О.Сиземов, Б.А.Ступаченко, Б.Г.Польчук;
за участю
д-р архіт. Л.М.Ковальського, архітекторів І.І.Чернядьевої, Л.О.Філатової,
Т.М.Заславець, Е.М.Москальової);
За участю:
УкрНДІПроцивільсільбуду (канд. архіт. С.Г.Буравченко, Т.М.Штейнгель);
Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеева АМН України (д-р мед. наук В.Я.Акіменко, канд. мед. наук Н.М.Янко);
Державного департаменту пожежної безпеки МНС України (І.Я.Кріса, О.О.Євсеенко, О.П.Мартинов, С.В.Мусійчук);
УкрНДІ пожежної безпеки МНС України (канд. техн. наук 0.0.Сізіков, І.О.Харченко, інж. В.Г.Сокол);
Держбуду України (архіт. О.П.Авдієнко);
Національної спілки архітекторів України (архіт. Ю.Ф.Худяков);
Служби Київдержекспертизи (інж. А.М.Кармінський, архіт. В.Г.Дубок);
ЗАТ "OTIC" (інж. А.Ф.Соколов);
Львівського державного аграрного університету (канд. техн. наук І.М.Добрянський, архіт. О.І.Колодрубська)
Міністерством охорони здоров'я України (лист № 05.03.02-07/30603 від 29.07.2004 р.)
Державним департаментом пожежної безпеки МНС України (лист № 21/3/2234 від 06.07.2004 р.) Держжитлокомунгоспом України (лист № 4/3-888 від 13.05.2004 р.)
Управлінням архітектурно-конструктивних та інженерних систем будинків і споруд житлово-цивільного призначення Держбуду України
Наказом Держбуду України від 18 травня 2005 р. № 80 та надано чинності наказом Держбуду України від 28 вересня 2005 р. № 175
З набуттям чинності ДБН В.2.2-15-2005 на території України втрачають чинність СНиП 2.08.01-89 та ДБН 79-92

Право власності на цей документ належить державі. Відтворювати, тиражувати і розповсюд­жувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу Державного комітету України з будівництва та архітектури заборонено. Стосовно врегулювання прав власності звертатись до Державного комітету України з будівництва та архітектури
Офіційний видавець нормативних документів
у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів Держбуду України
Державне підприємство «Укрархбудінформ»
Введено: «ИМЦ» ( г. Киев, ул. М. Кривоноса, 2а; т/ф. 249-34-04 )

© Держбуд України, 2005


ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Будинки і споруди. ДБН В.2.2-15-2005

Житлові будинки. На заміну СНиП 2.08.01-89
Основні положення ДБН 79-92

Чинні від 2006-01-01

Ці Норми поширюються на проектування нових і реконструкцію житлових будинків з поз­начкою рівня підлоги верхнього поверху до 73,5 м (як правило, до 25 поверхів включно при висоті поверху 2,8 м): одноквартирні та багатоквартирні, у тому числі спеціалізовані квартирні житлові будинки для осіб похилого віку і сімей з інвалідами та гуртожитки.
При проектуванні житлових будинків вище 25 поверхів слід керуватися відповідними інди­відуальними технічними вимогами; склад, порядок їх розроблення, погодження та затвердження виконуються за рекомендаціями Держбуду України.
Вимоги цих Норм є обов'язковими для юридичних і фізичних осіб - суб'єктів підприєм­ницької діяльності на території України незалежно від форм власності та відомчої належності.
Норми не регламентують умови заселення житла різних форм власності та володіння, а також форми володіння нежитловими приміщеннями, розташованими у житловому будинку, які визна­чаються правовими, нормативними та методичними документами, чинними на території України.
Ці Норми не поширюються на проектування інвентарних, мобільних житлових будинків і будинків з тимчасовим проживанням.
Перелік нормативних документів, на які є посилання в цих Нормах, наведений у додатку А.
Терміни та визначення понять, які використовуються в цих Нормах, наведені у додатку Б.
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1 Проектоване житло за рівнем комфорту та соціальної спрямованості поділяють на дві категорії: І і II (див. додаток Б). Вимоги цих Норм поширюються на обидві категорії та враховують заходи щодо забезпечення санітарно-гігієнічного благополуччя та пожежної безпеки мешканців усіх категорій житла.
1.2 При реконструкції житлових будинків, крім вимог цих Норм, слід враховувати ВСН 61, за винятком будинків - пам'яток культурної спадщини, для яких підготовка документації на про­ведення робіт з реконструкції здійснюється за завданнями державних органів з охорони пам'яток культурної спадщини.
1.3 Проектування житлових будинків здійснюють з урахуванням факторів, викликаних над­звичайними ситуаціями, у тому числі пожежею. При розрахунку будинків на впливи, викликані надзвичайними ситуаціями, слід керуватися ГОСТ 27751, ДБН В. 1.1-7.
1.4 Розміщення одно- та багатоквартирних житлових будинків, пов'язаних з ними госпо­дарських будівель, технічних будинків та споруд на території мікрорайонів (кварталів) і садибної забудови, розриви між ними визначаються проектами забудови і виконуються згідно з вимогами ДБН Б 2.4-1, ДБН 360 і ДержСанПіН 173.
1.5 У випадку розміщення в першому поверсі багатоквартирних житлових будинків вбу­дованих нежитлових приміщень масового відвідування (магазини, адміністративні приміщення тощо) підходи і під'їзди до них не повинні перешкоджати під'їзду до кожного входу житлового будинку пожежних, санітарних машин та пересувної техніки комунальних служб.
1.6 Порядок підрахунку площі квартири у житловому будинку і гуртожитку, площі житлового будинку, площі приміщень, площі забудови, будівельного об'єму, поверховості житлового будинку та перелік обов'язкових техніко-економічних показників наведений у додатку В.

2 АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ТА КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ

Формування об'ємно-планувальної та конструктивної структури будинків

2.1 Поверховість і протяжність житлових будинків визначається проектним рішенням на під­ставі АПЗ.
2.2 Квартирні житлові будинки для осіб похилого віку і сімей з інвалідами слід проектувати не вище п'яти поверхів. В інших типах житлових будинків квартири для сімей з інвалідами слід розміщувати в перших поверхах. При проектуванні спеціалізованих житлових будинків для ін­валідів і осіб похилого віку, квартир для сімей з інвалідами слід також керуватися вимогами ВСН 62 і ДБН 363.
2.3 При проектуванні протяжних окремо розташованих будинків і периметральної забудови кварталу в них повинні бути передбачені наскрізні проїзди для автотранспорту відповідно до вимог ДБН 360. Ширина проїзду повинна бути не менше 3,5 м, висота - не менше 4,25 м. У цих будинках повинні передбачатися також наскрізні проходи на відстані не більше 100 м.
2.4 При проектуванні малоповерхової високощільної забудови із внутрішнім двориком, у який виходить вісім і більше квартир, до нього повинен бути передбачений в'їзд із параметрами, анало­гічними зазначеним у 2.3.
2.5 Розміщення житлових приміщень у цокольних, підвальних і підземних поверхах житлових будинків не допускається.
2.6 При розробленні конструктивного рішення житлових будинків, що зводяться у звичайних умовах будівництва, слід керуватися ДБН B.1.1-7, СНиП 2.01.01, СНиП 2.01.07, СНиП 2.02.01, СНиП 2.03.01, СНиП ІІ-22, СНиП ІІ-23, СНиП ІІ-25. В особливих умовах будівництва (сейсмічні райони, просідаючі ґрунти, підроблювані території тощо) необхідно додатково керуватися СНиП 2.02.03, СНиП ІІ-7, ДБН B.1.1-3, ДБН B.1.1-5.
2.7 Огороджувальні конструкції житлових будинків слід проектувати із застосуванням мате­ріалів, що задовольняють вимоги енергозбереження (див. 6.1) і пожежної безпеки згідно з ДБН B.1.1-7.
2.8 Конструктивна система житлових будинків повинна бути запроектована так, щоб забез­печити її загальну стійкість при аварійних ненормованих локальних руйнівних навантаженнях на окремі несучі конструкції, як мінімум на час, необхідний для евакуації людей (вибухи різного типу, пожежі, падіння важких предметів, наїзди важкого транспорту тощо).

Вимоги до окремих елементів будинків

2.9 Висота житлових поверхів від підлоги до підлоги у житлових будинках повинна бути не менше 2,8 м. Висота житлових приміщень від підлоги до стелі - не менше 2,5 м. У районах із середньомісячною температурою липня 21 °С і більше висоту житлових поверхів необхідно прий­мати не менше 3,0 м, а висоту житлових приміщень - не менше 2,7 м. Висоту внутрішньоквар-тирних коридорів, санвузлів та інших підсобних приміщень допускається знижувати до 2,1 м.
2.10 Ширина коридору в житлових будинках між сходами чи торцем коридору і сходами повинна бути не менше: при довжині коридору до 40 м - 1,6 м, понад 40 м - 1,8 м. Ширина галереї повинна бути не меншою 1,6 м. При цьому вимоги 5.28 ДБН В.1.1-7 на житлові будинки не поширюються.
2.11 Сходові клітки багатоквартирних житлових будинків, за винятком сходових кліток типів СК2 і Н4, повинні розташовуватися всередині будинку біля зовнішніх стін.
Вибір типу позаквартирних евакуаційних сходових кліток провадиться згідно з вимогами розділу 4 цих Норм з урахуванням ДБН В.1.1-7.
2.12 Кількість підйомів в одному сходовому марші або на перепаді рівнів повинна бути не менше трьох і не більше 18. Найменша ширина маршу в секційних, коридорних і галерейних будинках 1,05...1,2 м; найбільший уклон маршів у секційних двоповерхових житлових будинках -

1:1,5; триповерхових і більше, а також коридорних і галерейних житлових будинках - 1:1,75. Марші сходів, що ведуть у підвальні та цокольні поверхи, використовувані з технічною метою, допус­каються шириною 0,9 м, а їх уклон - не більше 1:1,25.
Примітка 1. Ширина сходового маршу визначається, як відстань між стіною і його огорожею або між його огорожами. Така ширина не повинна перевищувати довжину проступів.
Примітка 2. Ширина сходової площадки повинна бути не меншою від ширини маршу.
Примітка 3. При реконструкції будинків допускається збереження існуючих уклону і ширини сходових маршів і площадок.
В одноквартирних, двоквартирних і зблокованих житлових будинках заввишки до трьох по­верхів ширина маршу внутрішніх сходів повинна бути не менше 0,9 м, а найбільший його уклон - 1:1,25.
2.13 При усіх зовнішніх входах до житлових будинків слід передбачати тамбури глибиною не менше 1,4 м. При входах до багатоквартирних будинків допускається передбачати приміщення із санвузлом для чергового персоналу (консьєржа / консьєржки), комору для зберігання прибирального інвентарю. Зазначені вище приміщення (крім тамбурів) повинні розташовуватися поза схо­довими клітками. Розміщення спальних місць у приміщенні чергового персоналу (консьєржа/ консьєржки) не допускається.
Вхідні двері до будинків повинні обладнуватися кодовими замками, якщо згідно з 5.46 не передбачено обладнання їх замково-переговорними пристроями з дистанційним керуванням.
2.14 Вхід до одноквартирного житлового будинку може влаштовуватися через засклену ве­ранду. При цьому для входу в житлове приміщення повинно бути не менше трьох дверей (у IVB кліматичній зоні - двох дверей). Допускається влаштування подвійних дверей, а також розміщення головного входу до одноквартирного житлового будинку у цокольному поверсі. При цьому пе­редпокій із сходинками має бути опалюваним.
2.15 Приміщення електрощитової влаштовується згідно з вимогами ПУЕ та ДНАОП 0.00-1.32. У багатоповерхових житлових будинках електрощитові розміщують, як правило, на першому по­версі з виходом із неї безпосередньо назовні або у поповерховий позаквартирний коридор (хол).
Не допускається розміщення електрощитової суміжно з житловими приміщеннями, під і над ними. Допускається передбачати електрощитову в підземному поверсі поблизу входу за умови унеможливлення її затоплення та з влаштуванням шумоізоляції огороджувальних конструкцій.
2.16 Позначка підлоги приміщень при вході до будинку повинна бути вище позначки тротуару перед входом не менше ніж на 0,15 м. Позначку низу віконних прорізів приміщень квартир перших поверхів (за винятком квартир з виходом на приквартирну ділянку), як правило, приймають не нижче за 1,8 м від планувальної позначки землі. Вхідні сходи мають дублюватися пандусами для пересування дитячих та інвалідних колясок.
2.17 Дахи слід проектувати з організованим водостоком згідно з ДБН В 2.6-14. Допускається передбачати неорганізований водостік з дахів одно-, двоповерхових будинків за умови влаштування козирків над входами. В разі організації зовнішнього водостоку повинні бути передбачені заходи, які виключають утворення і падіння полою.
2.18 На дахах житлових будинків слід передбачати огорожу згідно з 6.13 ДБН В.1.1-7 і ГОСТ 25772. Застосування безгорищних дахів (суміщених покриттів) допускається у покриттях мансард, терас у житлових будинках терасного типу та квартирних будинків з квартирами у двох рівнях на верхніх поверхах. Технічні рішення суміщенних покриттів слід передбачати згідно з ДБН В.2.6-14.
2.19 Для будинків з умовною висотою вище 26,5 м (як правило, вище дев'яти поверхів) повинні бути передбачені, а для будинків з умовною висотою вище 13,5 м (як правило, вище п'яти поверхів) рекомендується передбачати конструктивні заходи для кріплення колисок і підвісного риштування при проведенні ремонту фасадів.
2.20 При розробленні об'ємно-планувальних рішень слід враховувати вимоги щодо забезпе­чення доступу персоналу до всіх елементів конструкцій та обладнання для їх періодичного огляду та обслуговування.

Квартири. Рівень їх комфорту і параметри
2.21 Одноквартирний (односімейний) житловий будинок і квартиру у багатоквартирному жит­ловому будинку слід проектувати, виходячи з умови їх заселення однією сім'єю.
2.22 У квартирах повинні бути передбачені такі приміщення: житлові кімнати і підсобні приміщення - кухня, передпокій, санвузли, внутрішньоквартирні коридори, вбудовані комори, антресолі, літні приміщення тощо.
Типи квартир за кількістю житлових кімнат і їх площі у житлових будинках II категорії слід приймати за таблицею 1.
Таблиця 1 - Типи квартир і їх площі залежно від кількості житлових кімнат

 

Кількість житлових кімнат

1

2

3

4

5

Нижня і верхня межа площі квартир, м2

30-40

48-58

60-70

74-85

92-98

Примітка 1. Площі квартир дано без урахування площі літніх приміщень.
Примітка 2. Площі квартир одноквартирних і зблокованих будинків можуть бути збільшені на 5 %.
Примітка 3. З метою уніфікації конструктивно-планувальних рішень багатоквартирних будинків допускається збільшувати площу окремих типів квартир на 5 %.

2.23 Рівень комфорту і склад приміщень квартир і одноквартирних будинків у будівлях житла І категорії визначається завданням на проектування, при цьому нижня межа площі квартир повинна бути не нижче від відповідних показників квартир, наведених у таблиці 1.
2.24 Площа загальної кімнати в однокімнатній квартирі повинна бути не меншою 15 м2, в інших квартирах - не менше 17 м2. Мінімальна площа спальні на одну особу - 10 м2, на дві - 14 м2. Мінімальна площа кухні в однокімнатній квартирі - 7 м2, у дво- та більше кімнатних - 8 м2. Мінімальна площа робочої кімнати або кабінету -10м2.
2.25 Житлові кімнати в квартирах II категорії не можуть бути прохідними, за винятком чотирьох-, п'ятикімнатних, у яких через загальну кімнату може передбачатись вхід до однієї зі спалень або робочої кімнати (кабінету).
2.26 В однокімнатних квартирах замість кухонь допускається передбачати кухні-ніші за умови їх обладнання електроплитами та влаштування в них примусової вентиляції.
2.27 В однокімнатних квартирах допускається суміщений санвузол (ванна, умивальник, унітаз). У дво-, трикімнатних квартирах обох категорій слід передбачати роздільні санвузли (ванна з умивальником і вбиральня з унітазом та умивальником). У квартирах, де чотири і більше кімнат, повинно бути не менше двох суміщених санвузлів, кожен з яких має бути обладнаний унітазом (вбиральня з умивальником та унітазом і ванна кімната з ванною, умивальником та унітазом).
Мінімальні розміри площі санвузлів:
- суміщений санвузол (обладнаний ванною, умивальником, унітазом, місцем для пральної машини) - 3,8 м;
- ванна кімната (обладнана ванною, умивальником, місцем для пральної машини) - 3,3 м2;
- туалет (вбиральня, обладнана унітазом і умивальником) - 1,5 м2;
- туалет (вбиральня, обладнана унітазом без умивальника) - 1,2 м2.
2.28 Не допускається розміщення вбиральні та ванної (або душової) над житловими кім­натами і кухнями. Ці приміщення допускається розміщувати над кухнею квартир, розташованих у двох рівнях. Не допускається кріплення приладів і трубопроводів безпосередньо до міжквартирних стін і перегородок, які огороджують житлові кімнати.
2.29 У сільських населених пунктах допускається будівництво житлових будинків до двох поверхів (не рахуючи цокольного) з неканалізованими вбиральнями типу "люфт-клозет" або біо-туалетом. Приміщення повинно мати природне освітлення та провітрювання. У ІІВ та ІІІВ клі­матичних зонах неканалізовані вбиральні допускається розміщувати в опалюваній частині житлового будинку зі входом через тамбур-шлюз глибиною не менше 1 м. У ІІІБ та IVB кліматичних зонах влаштування "люфт-клозетів" в опалюваній частині житлового будинку не допускається.
2.30 Ширина підсобних приміщень квартир повинна бути не менше: кухні - 1,8 м; передпокою - 1,5 м; коридорів, що ведуть до житлових кімнат, - 1,1м.
2.31 Кухні, обладнані газовими водонагрівачами, повинні бути забезпечені припливом повіт­ря через кватирки або заґратовані отвори площею не менше 0,02 м2, які розташовують у нижній частині дверей, біля підлоги.
2.32 Місця розташування балконів і лоджій багатоповерхових житлових будинків визна­чаються проектним рішенням з урахуванням вимог 3.3. У випадку їх засклення необхідно керу­ватися вимогами 3.7 і 4.10 цих Норм.
2.33 3 метою недопущення проникнення сторонніх осіб до квартир, розташованих на першому поверсі, вікна і лоджії у них можуть бути захищені металевими ґратами, що відчиняються зсередини, за умови забезпечення нормованих значень коефіцієнта природної освітленості та умов евакуації з приміщень.
2.34 Вхідні двері до квартир, а також елементи кріплення та замикання повинні бути посиленої конструкції з ущільненнями в притулах згідно з ДСТУ Б В.2.6-11. Вхідні двері квартир повинні мати вогнестійкість не менше ЕІ 30 для будинків І, II, III ступенів вогнестійкості, не менше ЕІ 15 - для будинків ІІІа, ІІІб, IV, IVa ступенів вогнестійкості (для будинків V ступеня вогнестійкості - не нормується). Двері квартир у відчиненому положенні не повинні зменшувати розрахункову ширину сходових площадок і маршів.
2.35 3 кожної квартири одно-, двоповерхових окремо розташованих і зблокованих житлових будинків рекомендується, а з квартир першого поверху багатоповерхових житлових будинків до­пускається передбачати додатковий вихід на приквартирну ділянку.
Спеціалізоване житло для осіб похилого віку, інвалідів і гуртожитки
2.36 Спеціалізоване житло для осіб похилого віку необхідно розташовувати у житлових бу­динках з обслуговуванням і відокремлених будинках-інтернатах, що проектуються за спеціальними нормами згідно з вимогами ДБН 363 та ВСН 62.
Спеціалізоване житло для інвалідів може розташовуватися в будинках-інтернатах, спеціалі­зованих житлових будинках для сімей з інвалідами або в першому поверсі багатоквартирного житлового будинку звичайного типу.
2.37 Одно-, двокімнатні квартири для осіб похилого віку повинні мати загальну площу, не меншу зазначеної в таблиці 1 з можливим збільшенням на 5 %.
Площа квартир для сімей з інвалідами повинна бути збільшена на 10...12 м2 проти показників, зазначених у таблиці 1.
2.38 У будинках із квартирами для осіб похилого віку та інвалідів у коридорах, при вході до будинку, підході до ліфта та сміттєпроводу не повинно бути сходинок і порогів. У цих випадках слід передбачати пандуси шириною не менше 1,2 м з уклоном не більше 1:20 або підйомники. Ширина позаквартирних коридорів має бути не менше 1,8 м, дверей - не менше 0,9 м. При входах до будинку слід передбачати тамбури глибиною не менше 1,5 м.
2.39 У квартирах для осіб похилого віку та інвалідів влаштування лоджій або балконів обо-в'зкове. Їх ширина для інвалідів повинна бути не меншою 1,5 м.
У квартирах для сімей з інвалідами-колясочниками ширина підсобних приміщень повинна бути не менше: кухні - 2,3 м при однобічному і 2,9 м при двобічному або кутовому розміщенні обладнання; передпокою - 1,6 м (з можливістю зберігання крісла-коляски); внутрішньоквартирних коридорів - 1,15 м; розміри у плані ванної кімнати або суміщеного санвузла - 2,3 м ´ 2,3 м, вбиральні з умивальником - 1,6 м ´ 2,2 м; вбиральні без умивальника - 1,2 м ´ 1,6 м.
2.40 У спеціалізованих квартирних будинках для осіб похилого віку та інвалідів слід перед­бачати центри громадського, соціального і медичного обслуговування, приміщення адміністра­тивно-господарського призначення та інше загальною площею із розрахунку від 4,2 м2 до 5,2 м2

на одну особу, залежно від їх місткості. Склад і площі цих приміщень визначаються завданням на проектування.
2.41 За необхідності допускається проектувати гуртожитки для робітників і службовців. Гуртожитки для молоді, що навчається, повинні бути місткістю не більше 500 осіб. Комплекс гуртожитків місткістю більше 500 осіб допускається розміщувати в студентських містечках при великих навчальних закладах.
2.42 Житлові осередки для сімейної молоді можуть бути передбачені у складі гуртожитків, місткість яких проектується згідно з завданням на проектування.
2.43 Житлові кімнати гуртожитків проектують із розрахунку заселення не більше трьох осіб при площі не менше 8 м2 на кожного мешканця, а для аспірантів - на одну-дві особи при площі не менше 10 м2 на кожну. Кімнати слід обладнувати вбудованими шафами площею не менше 0,6 м2 на кожного мешканця.
2.44 Житлові кімнати гуртожитків, як правило, групують з підсобними приміщеннями (кух­нями, передпокоями, санвузлами) у житлові осередки місткістю не більше ніж на 10 осіб, а у гуртожитках для аспірантів - не більше ніж на шість осіб.
2.45 Кухні та кухні-ніші гуртожитків слід проектувати із розрахунку: на дві-п'ять осіб - не менше 8 м2, на шість осіб і більше - за нормою площі 1,5 м на особу. В разі влаштування у гуртожитках кухонь-ніш необхідно враховувати вимоги 2.26 та 3.4 цих Норм.
2.46 Обладнання санвузлів у гуртожитках для одинаків слід проектувати із розрахунку один душ або ванна, один умивальник і один унітаз не більше ніж на чотири-шість осіб, а в осередках гуртожитків для сімейної молоді - один душ або ванна, один унітаз і один умивальник не більше ніж на три особи.
2.47 У гуртожитках слід передбачати приміщення громадського призначення: для культурно-масових заходів, навчальних і спортивних занять, відпочинку, громадського харчування, медичного і побутового обслуговування, адміністративного та господарського призначення, які визначаються завданням на проектування. Площа приміщень громадського призначення на одну особу повинна бути не менше 3,0 м2 .
2.48 Для слухачів спеціалізованих навчальних закладів і курсів склад та площі житлових осередків і підсобних приміщень гуртожитків визначаються завданням на проектування, але не нижче зазначених у 2.43 - 2.47.
Нежитлові поверхи (приміщення)
2.49 Висоту приміщень громадського призначення, що розташовуються у житлових будинках, допускається приймати такою, що дорівнює висоті житлових приміщень, крім приміщень, у яких за умовами розміщення обладнання повинна бути висота не менше 3 м від підлоги до стелі.
2.50 У першому, другому і цокольному поверхах житлових будинків допускається розмі­щувати приміщення: адміністративні, магазинів роздрібної торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, відділень зв'язку загальною площею не більше 700 м2, банків, магазинів і кіосків з продажу преси, поліклінік, жіночих консультацій, рентгено-стоматологічних кабінетів (в разі забезпечення вимог НРБУ); роздавальних пунктів молочних кухонь, юридичних консульта­цій і нотаріальних контор, загсів, філій бібліотек, виставкових залів, контор житлово-експлуата­ційних організацій, фізкультурно-оздоровчих занять загальною площею до 150 м2, культурно-масової роботи з населенням (для проведення лекцій, зборів, бібліотек-читалень, кімнат для індивідуальних занять, роботи гуртків, прийому громадян депутатами тощо), дитячих художніх шкіл, центрів соціального захисту населення, центрів зайнятості населення базового рівня до 50 відвідувачів і до 15 співробітників центрів, а також груп короткотривалого перебування дітей дошкільного віку (крім цокольного поверху).

Не допускається розміщення у житлових будинках:
а) підприємств громадського харчування з кількістю місць більше 50 (крім гуртожитку) і до­мових кухонь продуктивністю більше 500 обідів на день;
б) пунктів приймання склотари, а також магазинів сумарною торговельною площею більше 1000 м2;
в) спеціалізованих закладів і підприємств, експлуатація яких може призвести до забруднення території та повітря житлової забудови і квартир з підвищенням понад допустимі рівні шуму, вібрації, іонізуючого та неіонізуючого випромінювання;
г) спеціалізованих магазинів будівельних, мастильних та інших товарів, експлуатація яких може призвести до забруднення території і повітря житлової забудови, магазинів з продажу вибухо-пожежонебезпечних речовин і матеріалів, спеціалізованих рибних та овочевих магазинів;
д) підприємств побутового обслуговування, у яких застосовуються легкозаймисті речовини (за винятком перукарень, майстерень з ремонту годинників розрахунковою площею до 300 м2);
е) майстерень ремонту побутових машин і приладів, ремонту взуття розрахунковою площею понад 100 м ;
ж) лазень і саун (лазень сухого жару), пралень і хімчисток (крім приймальних пунктів і пралень самообслуговування продуктивністю до 75 кг білизни у зміну);
з) автоматичних телефонних станцій, призначених для телефонізації житлових будинків за­гальною площею більше 100 м2;
й) громадських вбиралень;
к) похоронних бюро.
У житлових будинках допускається розміщення на верхньому житловому поверсі (у тому числі мансардному) творчих майстерень художників та архітекторів, при цьому вихід у сходову клітку житлової частини будинку слід передбачати через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу.
Сполучення ліфтових шахт із таким поверхом допускається передбачати через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу.
2.51 У підвальних, цокольних і на першому поверхах житлових будинків допускається улаш­тування вбудованих і вбудовано-прибудованих гаражів для одноквартирних житлових будинків та стоянок для машин і мотоциклів, що належать мешканцям багатоквартирних житлових будинків, згідно з вимогами ДБН 360, ДБН В.2.2-9 та інших відповідних нормативних документів. Ці вимоги не поширюються на одноквартирні житлові будинки з гаражами площею до 40 м2.
2.52 Вбудовані приміщення для розташування в них підприємств і закладів громадського призначення повинні проектуватися згідно з чинними будівельними нормами на ці заклади (ДБН В.2.2-3. ДБН В.2.2-4, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-10, ДБН В.2.2-11, ДБН В.2.2-13, СНиП 2.09.04, ВСН 45, ВСН 54, ВСН 62, ВБН В.2.2-ЦЗН, СН 512).
Завантаження приміщень громадського призначення, вбудованих у житлові будинки, слід ви­конувати: з торців житлових будинків, що не мають вікон; з підземних тунелів; з боку магістралей за наявності спеціальних завантажувальних приміщень. Допускається не передбачати зазначені заван­тажувальні приміщення при площі вбудованих громадських приміщень до 150 м2.
2.53 Приміщення громадського призначення, крім приміщень громадського призначення гур­тожитків і житлових будинків для осіб похилого віку та сімей з інвалідами, повинні мати входи та евакуаційні виходи, ізольовані від житлової частини будинку.
2.54 Несучі конструкції суміщеного покриття вбудовано-прибудованої частини житлового бу­динку повинні мати вогнестійкість не менше RE 45 (для плит, настилів, прогонів) і не менше R 45 (для балок, ферм, арок, рам), а також групу за межею поширення вогню МО. Рівень покрівлі вбудовано-прибудованої частини будинку не повинен перевищувати позначку підлоги вище роз­ташованих житлових приміщень основної частини будинку. Матеріали покриття повинні мати показники пожежної небезпеки не вище ніж Г1 (для утеплювача); РП 1 (для поверхневих шарів конструкцій покрівлі). Покриття повинне мати захисний шар, що запобігає сонячному перегріву.
2.55 Інженерні комунікації приміщень громадського призначення, що проходять через житлову частину, або житлової частини, що проходять через вбудовані приміщення, повинні бути про­кладені у самостійних шахтах, обгороджених протипожежними перегородками 1-го типу.
2.56 Висота приміщень, розташованих у підземних, підвальних і цокольних поверхах, не при­значених для розміщення в них приміщень за 2.50, а також технічного підпілля від рівня підлоги до низу плити перекриття повинна бути не менше 1,9 м; у разі розміщення в них індивідуальних теплових пунктів - не менше 2,2 м, у разі розміщення гаражів та стоянок для автомашин і мото­циклів, що належать мешканцям, - відповідно до ВСН 01.
2.57 Висота технічних поверхів визначається в кожному окремому випадку залежно від виду обладнання і комунікацій, розташовуваних в об'ємі технічного поверху, з урахуванням умов їх експлуатації.
2.58 В разі розташування нежитлових приміщень у житлових будинках, коли такі приміщення займають увесь поверх або декілька нижніх поверхів, останні рекомендується відокремлювати від житлових технічними поверхами.
2.59 В окремих житлових будинках, що визначаються за схемою розміщення споруд ци­вільної оборони, слід проектувати приміщення подвійного призначення відповідно до вказівок ДБН В.2.2-5.
2.60 У сільських одноквартирних житлових будинках можливо передбачати вбудовано-при­будовані приміщення для індивідуальної трудової діяльності, що забезпечують сільськогосподар­ську діяльність (приготування кормів для тварин, лагодження засобів землеробства), обробку і реалізацію сільськогосподарської продукції (зберігання, консервування, пакування тощо), робочі місця для народних промислів (ткацтво, килимарство, вишивка, гончарство, ковальство, різьблення по дереву тощо), а також торговельних і обслуговуючих послуг, зазначених вище, дотримуючись відповідних нормативних вимог. Господарські та побутові приміщення, крім приміщень для утри­мання худоби та птиці, допускається розміщувати у цокольному та підвальному поверхах. Дозво­ляється розміщення погреба під господарськими будівлями, де не утримується худоба та птиця.
2.61 На експлуатованих покрівлях житлових будинків, покрівлях вбудовано-прибудованих і прибудованих підприємств громадського призначення, а також при вхідній зоні, у літніх поза-квартирних приміщеннях, у сполучних елементах між житловими будинками (у тому числі від­критих переходах) і відкритих нежитлових поверхах (першому і проміжних) житлових будинків допускається передбачати для жителів будинку майданчики: спортивні, для відпочинку дорослих (озеленені), солярії, сушіння білизни, чищення речей, меблів і одягу. При цьому слід забезпечувати необхідні технологічні, санітарно-гігієнічні вимоги, заходи безпеки (влаштування огорожі та застосування заходів щодо захисту вентиляційних випусків, у тому числі протидимних установок), а в частині протипожежних вимог - без влаштування додаткового покриття над експлуатованими покрівлями.
Будівельні матеріали, що застосовуються для експлуатованих покрівель, повинні мати по­казники пожежної небезпеки не вище ніж Г1 (для утеплювача); В1, РП1 (для поверхневих шарів конструкцій покрівлі).
2.62 Допускається влаштування одного евакуаційного виходу з приміщень закладів громадсь­кого призначення з першого, другого і цокольного, підвального і підземного поверхів при до­триманні вимог 5.13 ДБН B.1.1-7 та 4.15, 4.16 ДБН В.2.2-9.
2.63 Двері виходів з технічних поверхів, виходів на покрівлю, а також електрощитових, вен­тиляційних камер, комор горючих матеріалів повинні бути протипожежними 2-го типу для будинків І-ІІ ступенів вогнестійкості, 3-го типу - для будинків інших ступенів вогнестійкості, за винятком V.
2.64 Для вентиляції холодного горища слід передбачати у зовнішніх стінах з кожної боку будинку отвори сумарною площею не менше 1/500, а в ПІБ, ІІІВ і IVB кліматичних зонах - не менше 1/50 площі горищного перекриття.

3 САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ

3.1 Виконання санітарно-гігієнічних вимог при проектуванні житла здійснюється відповідно до умов фізико-географічного районування території України і включає у себе вимоги до інсоляції, природного освітлення, провітрювання, іонізації та мікроклімату приміщень житлових будинків, захисту їх від шуму, вібрації, електромагнітного і радіоактивного випромінювання згідно з

СанПиН 2605, ДСП 201, ДСН 3.3.6.042, СанПиН 3077, ДСН 3.3.6.037, СН 4948, СанПиН 1304, СанПиН 2152, ДержСанПіН 3.3.2-007, ДержСанПіН 239, СанПиН 42-121-4719, СанПиН 42-123-5777, СанПиН 5781.
3.2 Тривалість інсоляції, що відповідає ДБН 360, повинна бути забезпечена: в одно-, дво- і трикімнатних квартирах - не менше ніж в одній кімнаті; у чотири- і п'ятикімнатних - не менше ніж у двох кімнатах; у шести- і більше кімнатних - не менше ніж у трьох кімнатах; в одно-, двокімнатних квартирах для осіб похилого віку - не менше ніж в одній з житлових кімнат. У гуртожитках повинні інсолюватися не менше 60 % житлових кімнат.
3.3 Літні приміщення житлових будинків не повинні погіршувати інсоляцію квартир. У зв'язку з цим не допускається проектувати лоджії перед кімнатами, що є розрахунковими за умовами забезпечення внормованої інсоляції квартири. У випадках проектування балконів перед такими кімнатами їх слід розташовувати зміщеними відносно вікон: у кімнатах східної і західної орієнтації -у північному напрямку, у кімнатах південної орієнтації - у будь-якому напрямку.
3.4 Природне освітлення повинні мати житлові кімнати, кухні, неканалізовані вбиральні, вхідні тамбури до будинків, сходові клітки і загальні коридори у житлових будинках коридорного типу, а також приміщення громадського призначення в гуртожитках і житлових будинках для осіб по­хилого віку і сімей з інвалідами. Відношення площі світлових прорізів житлових кімнат і кухонь до площі підлоги цих приміщень повинно бути в межах від 1:5,5 до 1:8. Для мансардних поверхів зі світловими прорізами в площині похилих огороджувальних конструкцій - не менше 1:10. Уточнення геометричних параметрів світлових прорізів слід провадити на підставі розрахунку коефіцієнта природної освітленості згідно зі СНиП ІІ-4.
Примітка 1. Допускається проектувати без природного освітлення:
а) кухні-ніші за умови їх обладнання електроплитами і влаштування примусової витяжної вентиляції;
б) позаквартирні поверхові коридори в будинках секційного типу з центрально розташованим сходово-ліфтовим вузлом;
в) тамбури в одноквартирних і зблокованих житлових будинках, а також такі, що ведуть безпосередньо до квартири;
г) внутрішньоквартирні сходи і сходові клітки одноквартирних і зблокованих будинків.
Примітка 2. Природне освітлення робочих приміщень для інвалідів, які слабо бачать, та працюють удома, проектують за спеціальним завданням.
3.5 У житлових будинках коридорного типу довжина загальних коридорів не повинна пе­ревищувати в разі освітлення через світлові прорізи в зовнішніх стінах з одного торця - 24 м, з двох торців - 48 м. За більшої довжини коридорів необхідно передбачати додатково природне освітлення через світлові кармани. Відстань між двома світловими карманами повинна бути не більше 24 м, а між світловим карманом і світловим прорізом у кінці коридору - не більше 30 м. Ширина світлового кармана повинна бути не менше половини його глибини (без урахування ширини прилеглого коридору). Допускається освітлювати коридори довжиною до 12м, розташовані по обох боках сходової клітки, другим світлом через двері, що ведуть до цієї сходової клітки, засклені армованим склом. Коридори в будинках-інтернатах для осіб похилого віку і сімей з інвалідами повинні мати природне освітлення через вікна у зовнішніх стінах будинків при довжині коридору більше 10 м. Відстань між двома світловими карманами у таких будинках повинна бути не більше 16м.
3.6 Приміщення, що мають природне освітлення, повинні бути забезпечені провітрюванням через стулки вікон, кватирки або інші пристрої відповідно до 5.23.
3.7 Допускається засклення літніх приміщень при кухнях і житлових кімнатах за умови забез­печення в них нормованого коефіцієнта природного освітлення та повітрообміну квартир.
3.8 У будинках, що проектуються для ІІІБ, ІІІВ і IVB кліматичних зон, квартири повинні бути забезпечені наскрізним або кутовим провітрюванням, допускається також вертикальне (через шах­ти) провітрювання. У секційних будинках, що проектуються для ІІІБ і ІІІВ кліматичних зон, до­пускається провітрювання однобічно розташованих одно- і двокімнатних квартир через бічні про­різи еркерів, ризалітів або інші позаквартирні провітрювані приміщення. У будинках коридорного типу допускається провітрювання одно- і двокімнатних квартир через загальні коридори довжиною не більше 24 м, які мають пряме природне освітлення і наскрізне або кутове провітрювання.

3.9 При проектуванні житлових будинків передбачають заходи щодо шумовібропоглинання, які повинні задовольняти вимоги СНиП ІІ-12 щодо житлових приміщень.
У випадку розміщення житлових будинків на міських магістральних вулицях вони повинні передбачатися шумозахисними, з розташуванням квартир або спальних кімнат у бік, протилежний до магістралі. У таких будинках допускається орієнтація на сторону шуму однієї загальної кімнати в квартирах з кількістю житлових кімнат три і більше.
У зазначених кімнатах слід передбачати конструктивно-технічні засоби шумозахисту, які зни­жують у режимі провітрювання рівень проникаючого шуму до нормативних значень.
Допустимі рівні шуму, що створюються у приміщеннях будинків системами вентиляції й іншим інженерно-технічним обладнанням (ліфти, насоси, електродвигуни, трансформатори тощо), слід приймати на 5 дБА нижче (поправка мінус 5 дБА) відповідних гігієнічних нормативів.
3.10 При розміщенні нового будівництва в існуючій забудові або реконструкції будинків слід забезпечити дотримання вимог чинних нормативних документів щодо інсоляції, природного ос­вітлення і захисту від шуму для навколишніх будинків. Ця умова є обов'язковою і в разі зміни габаритів існуючого будинку.
3.11 При проектуванні елементів конструкцій, їх з'єднань, а також вентиляційних ґрат слід забезпечувати умови щодо захисту приміщень квартир від проникнення паразитуючих тварин і комах.
3.12 Будівельні та опоряджувальні матеріали, у тому числі матеріали, які використовуються для виготовлення вбудованих меблів, систем гарячого і холодного водопостачання, вентиляції, засто­совувані у житлових будинках, повинні забезпечувати у них гігієнічні вимоги відповідно до чинного законодавства.
3.13 Будинки повинні бути захищені від іонізуючого випромінювання радіонуклідів згідно з вимогами розділу 8 НРБУ із урахуванням ДБН В.1.4-1.01 і ДБН В.1.4-2.01.
3.14 Ефективна питома активність природних радіонуклідів у матеріалах, використовуваних у житлових будинках, що споруджуються та реконструюються, не повинна перевищувати 370 Бк/кг.
Середньорічна еквівалентна рівноважна об'ємна активність радону-222 у повітрі приміщень житлових будинків, що споруджуються і реконструюються, не повинна перевищувати 50 Бк/м3, а у будинках, що експлуатуються, - 100 Бк/м3.
Потужність поглинутої в повітрі дози (ППД) гамма-випромінювання в приміщеннях житлових будинків, що вводяться в експлуатацію, не повинна перевищувати 73 пГр/с (30 мкР/год), а в тих, що експлуатуються, - 122 пГр/с (50 мкР/год.).
4 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА
4.1 При проектуванні житлових будинків слід виконувати вимоги, викладені в ДБН В.1.1-7, а також вимоги даного розділу.
4.2 Площа поверху (в межах протипожежного відсіку) залежно від ступеня вогнестійкості та по­верховості будинків повинна бути не більшою за вказану в таблиці 2.
У житлових будинках І ступеня вогнестійкості міжсекційні ненесучі стіни в межах протипо­жежного відсіку і перегородки, що відокремлюють загальні коридори від інших приміщень, повинні мати межу вогнестійкості не менше ЕІ 60. У житлових будинках II й III ступенів вогнестійкості зазначені стіни і перегородки повинні мати межу вогнестійкості ЕІ 45.
Ступінь вогнестійкості житлових будинків для осіб похилого віку і сімей з інвалідами повинна бути не нижче II, за винятком індивідуальних і двоповерхових (включаючи мансардний поверх) зблокованих житлових будинків.
У житлових будинках ІІІа й IVa ступенів вогнестійкості несучі елементи сталевого каркаса і його вузли усередині приміщень повинні бути захищені будівельними теплоізоляційними мате­ріалами, що забезпечують необхідну межу вогнестійкості.

Таблиця 2 - Нормована площа поверху залежно від ступеня вогнестійкості та поверховості будинків


Ступінь вогнестійкості будинку

Найбільща кількість поверхів

Найбільша площа поверху (в межах протипожежного відсіку), м2

І

25

2200

II

10

2200

III

5

1800

IV, ІІІб

1

1400

IV, ІІІб

2

1000

V, IlІa, Iva

1

1000

V

2

800

4.3 Міжквартирні ненесучі стіни і перегородки у будинках І ступеня вогнестійкості повинні мати межу вогнестійкості ЕІ 60, а у будинках II й III ступенів вогнестійкості - ЕІ 45, групу за межею поширення вогню - МО. У будинках III ступеня вогнестійкості допускається передбачати між-квартирні перегородки групи Ml.
Міжкімнатні (шафові, збірно-розбірні, із дверними прорізами і розсувні) перегородки в бу­динках усіх ступенів вогнестійкості допускається проектувати з горючих матеріалів.
4.4 У будинках І, II й III ступенів вогнестійкості для мансардного поверху слід приймати межу вогнестійкості несучих конструкцій і міжсекційних перегородок не менше REI 45 і ЕІ 45 відповідно, а групу за межею поширення вогню – М0.
Матеріали, що застосовуються у покрівлі мансардного поверху, повинні мати показники по­жежної небезпеки не вище ніж Г1 (для утеплювача), РП1, В1 (для поверхневих шарів конструкції покрівлі), а дерев'яні лати мансардного поверху повинні бути оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності згідно з ГОСТ 16363.
4.5 Межа вогнестійкості та група за межею поширення вогню для конструкцій галерей у галерейних будинках повинні відповідати значенням, прийнятим для перекриттів.
4.6 Найбільші відстані від дверей квартир і кімнат гуртожитків до виходу у сходову клітку або назовні слід приймати за таблицею 3.
Таблиця 3 - Найбільша відстань від дверей квартир і кімнат гуртожитків до виходу у сходову клітку або назовні

 

Ступінь вогнестійкості будинку

Найбільша відстань від дверей квартири або кімнати у гуртожитку до виходу, м

 

у разі розташування між сходовими клітками або зовнішніми виходами

у разі виходу до тупикового коридору або на галерею

І

40

25

ІІ

40

25

III

30

20

ІІІб, IV

25

15

IlІa, IVa, V

20

10

Примітка. Відстань від дверей квартир або кімнати у гуртожитку до сходової клітки визначається по коридору від дверей виходу з квартири (дверей кімнати у гуртожитку) до дверей сходової клітки, а для сходових кліток типу НІ - до дверей виходу на повітряну зону цієї сходової клітки, для сходових кліток типу Н4 - до дверей виходу в протипожежний тамбур-шлюз цієї сходової клітки

4.7 У житлових будинках коридорного типу і гуртожитках коридори слід розділяти проти­пожежними перегородками на ділянки, довжина яких встановлюється СНиП 2.04.05, але не більше 30 м одна від одної та від торців коридорів. Типи протипожежних перегородок визначаються згідно з 5.26 ДБН B.1.1-7.
4.8 У житлових будинках секційного типу І і II ступенів вогнестійкості умовною висотою до 9 м включно допускається влаштовувати сходові клітки типу СК2, що проектуються згідно з 5.47

ДБН В.1.1-7. При цьому, починаючи з другого поверху і вище, слід передбачати в кожній квартирі другий евакуаційний вихід згідно з 4.10, а) та 4.10, б) цих Норм, а також просвіт між маршами не менше 0,7 м або світлову шахту на всю висоту сходової клітки площею горизонтального перерізу не менше 2 м2.
4.9 Двері сходових кліток (крім сходових кліток типу Н4), тамбурів при сходових клітках типу Н2 (див. 4.14) і двері квартир, що виходять безпосередньо в сходові клітки, повинні бути глу­хими або з армованим склом, обладнані пристроєм для самозачинення й ущільненнями в притулах.
4.10 У житлових будинках секційного типу з умовною висотою не більше ніж 26,5 м включно квартири можуть мати вихід в одну сходову клітку типу СК1.
З третього поверху і вище таких будинків слід проектувати другий евакуаційний вихід, за який може бути прийнятий:
а) вихід з балконів (лоджій) квартир або безпосередньо з квартир через двері на зовнішні металеві маршові сходи, які ведуть до позначки підлоги третього поверху і мають уклон не більший 80°, ширину маршів і площадок не менше 0,6 м, висоту огорожі не менше 1,2 м. Двері виходу на зазначені вище сходи повинні відповідати вимогам, які ставляться до вхідних дверей квартир (крім вимог до вогнестійкості дверей);
б) вихід з кожної квартири на площадку, що влаштовується уздовж зовнішньої стіни будинку з глухим простінком шириною не менше 1,2 м, між торцем площадки та прорізом, який виходить на площадку, або не менше 1,6 м між прорізами. Вихід із квартири або засклених балконів (лоджій) на таку площадку слід передбачати через двері. Площадка повинна бути шириною не менше 1,2 м, мати огорожу висотою не менше 1,2 м. На таких площадках допускається встановлювати зовнішні блоки кондиціонерів квартир;
в) вихід на сходи типу С3, що влаштовуються в торці коридору або в будь-якій його частині і веде до позначки підлоги другого поверху, минаючи сходово-ліфтовий вузол; при цьому в секціях з кількістю квартир на поверсі більше чотирьох необхідно влаштовувати у квартирах на три кімнати і більше вихід згідно з 4.10,6).
Примітка 1. Зазначені в 4.10, а) сходи і в 4.10, б) площадки не враховуються при визначенні загальної площі квартир згідно з додатком В цих Норм.
Примітка 2. Зазначеними в 4.10,6) площадками можуть слугувати частини балконів, лоджій, терас без засклення.
4.11 У житлових будинках допускається влаштування квартир у двох і більше рівнях (поверхах). Для таких квартир допускається влаштування виходу в сходові клітки будинку через один поверх, який може бути організований на першому (нижньому) або на другому рівні (поверсі) квартири. При цьому поверх, що не має безпосереднього виходу в сходову клітку будинку, повинен бути забезпечений евакуаційним виходом згідно з 4.10 цих Норм.
Допускається влаштування внутрішньоквартирних сходів із гвинтовими або забіжними схо­динками, при цьому ширина проступу в середині сходинки повинна бути не менше 18 см. Допускається передбачати внутрішньоквартирні сходи дерев'яними.
4.12 У житлових будинках коридорного і галерейного типу з умовною висотою до 26,5 м включно при загальній площі квартир на поверсі 500 м2 і більше загальні коридори (галереї) повинні мати виходи не менше ніж на дві звичайні сходові клітки типу СК1.
При загальній площі квартир на поверсі менше 500 м допускається вихід на одну звичайну сходову клітку типу СК1. При цьому в торцях коридору (галереї) слід передбачати виходи на зовнішні сходи типу С3.
При розміщенні сходової клітки типу СК1 у торці будинку допускається, при дотриманні вимог 4.6 цих Норм, улаштування одних сходів типу С3 у протилежному торці коридору (галереї).
У двоповерхових гуртожитках V і ІІІб ступенів вогнестійкості сходи типу С3 повинні вести до позначки підлоги першого поверху.
Примітка. Загальна площа квартир на поверсі, що вказана у цьому пункті та пунктах 4.13, 4.14, може бути збільшена до 600 м за умов кількості квартир на поверсі не більше чотирьох.
4.13 У житлових будинках з умовною висотою більше 26,5 м при загальній площі квартир на поверсі менше 500 м2 квартири можуть мати вихід в одну незадимлювану сходову клітку типу Н1. При цьому в будинках секційного типу для усіх квартир і приміщень загального користування гуртожитків, розташованих на третьому поверсі і вище, слід передбачати другий евакуаційний вихід згідно з 4.10, а у будинках коридорного типу - додаткові виходи в торцях коридору на зовнішні сходи типу С3, що ведуть до позначки підлоги другого поверху.
При розміщенні незадимлюваної сходової клітки типу Н1 у торці коридору будинку допус­кається влаштування одних сходів типу С3 у протилежному торці коридору при дотриманні вимог 4.6 цих Норм.
4.14 У житлових будинках з умовною висотою більше 26,5 м при загальній площі квартир на поверсі 500 м2 і більше слід передбачати не менше двох незадимлюваних сходових кліток; не менше 50 % з них повинні бути типу Н1, решту сходових кліток допускається проектувати типів Н2 або Н4. Незадимлювані сходові клітки в межах першого поверху повинні мати виходи безпосередньо назовні.
Допускається влаштовувати вихід назовні з незадимлюваної сходової клітки типу Н1 через вестибюль, відокремлений від коридорів, що примикають до них, згідно з вимогами 5.32 і 5.44 ДБН В.1.1-7. При цьому сполучення сходоврї клітки з вестибюлем повинно влаштовуватися ана­логічно до інших поверхів через повітряну зону. Допускається заповнення прорізу повітряної зони на першому поверсі металевими ґратами. Сполучення незадимлюваних сходових кліток типів Н2, Н4 з вестибюлем улаштовується згідно з вимогами 5.44 ДБН В.1.1-7.
На шляхах евакуації від дверей квартири до сходової клітки типу Н2 слід передбачати не менше двох (не рахуючи дверей із квартири) послідовно розташованих дверей. При цьому, при сходовій клітці Н2 слід передбачати тамбур. Двері тамбура виконуються згідно з 4.9 цих Норм.
4.15 Огорожі балконів і лоджій у будинках заввишки три поверхи і більше повинні ви­конуватися з негорючих матеріалів.
Не допускається влаштування ґрат і засклення балконів, лоджій і галерей, які використовуються як зовнішні повітряні зони при незадимлюваних сходових клітках типу Н1, і зовнішніх площадок, що влаштовуються згідно з 4.10, на вище зазначених балконах, лоджіях, галереях.
4.16 Видаляння диму з поповерхових коридорів у будинках з незадимлюваними сходовими клітками слід передбачати через спеціальні шахти з примусовою витяжкою і клапанами, що улаштовуються на кожному поверсі із розрахунку одна шахта на 30 м довжини коридору.
Для кожної шахти димовидаляння слід передбачати автономний вентилятор. Шахти димо-видаляння повинні бути з негорючих матеріалів і мати межу вогнестійкості не менше REI 60 (для стін), ЕІ 60 (для перегородок, які встановлюються на перекриттях вогнестійкістю REI 60).
Примітка. У будинках секційного типу з умовною висотою до 26,5 м з коридорів завдовжки понад 12 м, не забезпечених природним освітленням за 3.5, слід передбачати видалення диму згідно з 4.16, 4.18.
4.17 У житлових будинках з незадимлюваними сходовими клітками для протидимного захисту в разі пожежі передбачають підпір зовнішнього повітря у шахти ліфтів, подаючи у верхню частину кожної шахти зовнішнє повітря в об'ємі, який належить розраховувати з урахуванням нормативної величини надлишкового тиску згідно зі СНиП 2.04.05.
Крім того, у будинках з протипожежними тамбур-шлюзами при ліфтах для транспортування пожежних підрозділів у разі пожежі слід забезпечувати підпір зовнішнього повітря у тамбур-шлюз поверху задимлення, а в будинках з незадимлюваними сходовими клітками типу Н2 - у верхню зону кожного відсіку цих сходових кліток. Повітря, яке забезпечує підпір, слід подавати каналами з межею вогнестійкості за 4.16 цих Норм.
4.18 Вентиляційні установки підпору повітря і димовидаляння повинні бути розташовані в окремих приміщеннях вентиляційних камер, відгороджених протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу. Відкривання поповерхових клапанів димовидаляння і включення вентиляторів протидимних установок слід передбачати автоматичними від двох сповіщувачів пожежної сигналізації, встановлених у передпокоях квартир, кімнатах гуртожитків і приміщеннях культурно-побутового обслуговування, а також дистанційними від кнопок, які встановлюються на кожному поверсі в шафах пожежних кранів.Сигнали про вмикання (спрацювання) систем димовидаляння та підпору повітря повинні передаватися на об'єднаний диспетчерський пульт і у приміщення чергового персоналу (консьєр­жа/консьєржки) за його наявності в будинку. Формування зазначених сигналів має здійснюватися шляхом контролю відкритого положення кожного приймального клапана системи підпору по­вітря і спрацювання пускача вентилятора системи димовидаляння.
4.19 Вимоги 4.12, 4.13, 4.16, 4.17 не поширюються на існуючі будинки заввишки 9 поверхів (10 поверхів будинків секційного типу для крупних і найкрупніших міст), що надбудовуються ман­сардним поверхом. При цьому мансардний поверх повинен бути забезпечений другим евакуаційним виходом згідно з вимогами 4.10.
4.20 У будинках заввишки три поверхи і більше виходи назовні з підвальних, цокольних по­верхів і технічного підпілля не повинні сполучатися зі сходовими клітками житлової частини бу­динку, а мають улаштовуватися безпосередньо назовні. Виходи назовні з таких поверхів і технічного підпілля слід улаштовувати згідно з ДБН В.1.1-7. У будинках до п'яти поверхів включно ці виходи допускається влаштовувати через загальні сходові клітки житлової частини будинку з окремим виходом назовні, який відокремлюється від житлової частини сходової клітки суцільною про­типожежною перегородкою 1-го типу на висоту одного поверху.
Технічні, підвальні і цокольні поверхи слід поділяти протипожежними перегородками 1-го типу на відсіки площею не більше 500 м2 у несекційних житлових будинках, а у секційних - по секціях. У кожному відсіку або секції підвальних і цокольних поверхів повинно бути не менше двох вікон (люків) розміром 0,9 ´ 1,2 м.
З технічних поверхів, розташованих у середній частині будинку, і технічних горищ слід пе­редбачати виходи через загальні сходові клітки. Сполучення таких поверхів з незадимлюваними сходовими клітками типу Н1 слід влаштовувати через повітряну зону, типу Н2 - через протипожежні двері 2-го типу, типу Н4 - через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу.
4.21 У будинках І-ІІ ступенів вогнестійкості (заввишки до п'яти поверхів включно), а також в будинках III і IV ступенів вогнестійкості у підвальних та цокольних поверхах допускається роз­міщувати господарські (позаквартирні) комори.
При цьому вищезазначені поверхи повинні бути відокремлені від житлових поверхів про­типожежними перекриттями 2-го типу (в будинках І і II ступенів вогнестійкості), перекриттями 3-го типу (в будинках III і IV ступенів вогнестійкості), мати евакуаційні виходи та вікна згідно з ДБН В. 1.1-7, обладнані самостійним димовидалянням, пожежною сигналізацією з виведенням сигналу про її спрацювання на об'єднаний диспетчерський пульт.
Перегородки між господарськими коморами в межах протипожежних відсіків допускається проектувати з ненормованою межею вогнестійкості та групи за межею поширення вогню МО.
4.22 Приміщення громадського призначення, розташовані в житлових будинках (згідно з 2.50 цих Норм), крім одноквартирних і зблокованих будинків, слід відокремлювати від приміщень житлової частини протипожежними перегородками 1-го типу і перекриттями 3-го типу без прорізів.
4.23 Кабелі та проводи повинні бути стійкими до поширення полум'я. Кабелі та проводи, які прокладені в об'ємах сходових кліток і коридорів, також повинні виготовлятися з матеріалів, що мають помірну димоутворювальну здатність, малонебезпечних за токсичністю продуктів горіння за ГОСТ 12.1.044 (групи Д2, Т1 за ДБН В.1.1-7).
Кабельні лінії, призначені для живлення спеціальних ліфтів для транспортування пожежних підрозділів, установок пожежогасіння, систем підпору повітря, димовидаляння і протипожежних насосів, повинні мати межу вогнестійкості не менше 90 хв згідно з ДСТУ

Скачать полную версию ДБН В.2.2-15-2005 Будинки і споруди. ЖИТЛОВІ БУДИНКИ. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ





| Дизайн интерьера || Ремонт квартиры || Дизайн квартиры | | Справочник | | Каталог | | Рейтинг | | Статьи | | Форум | | Проекты коттеджей | | ДБН, ДСТУ, ГОСТРейтинг, СНИП | | Словарь | | Термины | | Стили | | Стандартизация и сертификация | | Качество | | ЖЕК | | Управление проектами | | Аварийные службы | | Анекдоты | | Прайс |
| Услуги | | Клиенты | | Отзывы | | Фотогалерея | | Для прессы | | Главная | | Карта | | English | | Обмен ссылками | | Реклама |



© 2005 Proxima. All rights reserved.
При использовании материалов ссылка на сайт обязательна.



Услуги
Строительство
  дома

Проектирование
  коттеджа

Дизайн
  интерьера

Дизайн
  квартиры

Ремонт офиса
Ремонт квартиры
Строительство фундамента дома
Проектирование
  сантехсистем
  (ОВ, ВК)

Монтаж
  электротехнических
  сетей

Проектирование
  электрических
  систем

Проект дома
Строительство
   деревянного дома

Дизайн проект
Проект коттеджа
Отопление дома

Частые           вопросы
Вопросы по строительству дома
Вопросы по дизайну и ремонту квартиры

Виды           деятельности
Строительство коттеджей
Проектирование домов
Дизайн интерьера
Ремонт офисов
Составление смет
Инжиниринг
Сети и системы
Сантехнические работы
Монтаж систем водоснабжения
Монтаж систем отопления
Монтаж систем канализации
Геодезические работы
Устройство фундаментов
Изготовление металлоизделий
Малые архитектурные формы
Общестроитель- ные работы
Строительно- монтажные
Отделочные работы
Сварочные работы
Кирпичная кладка
Кровельные работы
Штукатурные работы
Столярные работы
Монтаж гипсокартонных систем
Монтаж подвесных потолков
Укладка напольных покрытий
Паркетные работы
Малярные работы
Облицовочные работы
Фасадные работы
Демонтажные работы
Благоустройство территорий
Декоративные покрытия
Защита конструкций и сетей
Согласования
Акустика
Вентиляция

Питомник           растений
Самшит (Буксус) В. sempervirens L
Туя западная колоновидная
Хвойные растения P9
Лиственные растения P9
Куплю контейнеры
Полный прайс 2011

Полезное
 Фен-шуй
Строительные
  термины

Стили в
  архитектуре

Качество и
  стандартизация

Словарь строителя
ЖЕК-ваши права
Управление
   проектами

Установка
  счетчиков воды

Аварийные службы
Анекдоты
  от строителей


Реклама