<<На главную 
Карта сайта

Сделать стартовой на время строительства
Добавить в избранное



Строительное
видео


Строительный
рейтинг



Фотогалерея
Выберите нужный раздел ..
>> Ремонт квартир фото
>> Ремонт офисов фото
>> Строительство дома и отделка фото
>> Ремонт фото до и после
>> Дизайн интерьера фото
>> Стили интерьера
>> Архитектурные стили частных загородных домов
 
 

Статьи дизайн,
строительство
Выберите нужный раздел ..
>> Дизайн и архитектура
>> Строительство дома
>> Ремонт квартиры, офиса
>> Ландшафтный дизайн
>> Инженерные сети и системы
>> Мебель и декор
>> Умный дом
>> Строительные и отделочные материалы
 
 

Каталог стройматериалов
Выберите нужный раздел ..
>> Кирпич, ЖБИ, бетон, блоки для стен
>> Сыпучие, вяжущие, смеси
>> Металлопрокат, метизы, конструкции, ковка
>> Пиломатериалы, лесоматериалы
>> Кровельные материалы
>> Изоляционные материалы. Клеи
>> Окна. Двери. Фурнитура
>> Управление климатом
>> Сантехника
>> Отопление и газоснабжение
>> Электрооборудование
>> Безопасность. Связь
>> Лестницы
>> Плитка. Мрамор. Гранит
>> Отделочные материалы
>> Лакокрасочные материалы
>> Мебель и интерьер
>> Стёкла, зеркала, полимеры
>> Услуги, объекты
>> Строительная механизация
>> Строительные инструменты
>> Полезное
 
 

Строительный справочник
Выберите нужный раздел ..
>> Стены и фасады
>> Бетон
>> Подземные части зданий
>> Перекрытия
>> Балконы, лоджии и эркеры
>> Мансарды. Мансардные окна
>> Крыши
>> Зимние сады
>> Лестницы
>> Перегородки
>> Двери
>> Окна
>> Полы
>> Потолки
>> Керамическая плитка
>> Вентиляция и кондиционирование
>> Подготовка поверхностей к отделке
>> Краски и декоративные покрытия
>> Отделочные материалы
>> Электро-техническое оборудование
>> Гидро- и пароизоляционные материалы
>> Огнезащитные материалы
>> Звукопоглощающие материалы
 
 

ДБН, СНИП, ДБН, СНИП
Выберите нужный раздел ..
>> ДБН (Державні Будівельні Норми)
>> СНИП (Строительные Нормы и Правила)
>> ДСТУ (Державні стандарти України)
>> ГОСТ (Государственные Отраслевые Стандарты)
 
 

Статьи по строительству
Выберите нужный раздел ..
>> Статьи по строительству
>>Все про стройматериалы
>> Мебель. Дизайн. Интерьер.

 
 

Строительный форум
Выберите нужный раздел ..
>> Строительство и ремонт
>> Стройматериалы
>> Общие вопросы
 
 

Справочник прораба
Выберите нужный раздел ..
>> Общие справочные сведения
>> Строительные материалы и изделия
>> Материалы для строительства и ремонта стен и перегородок
>> Полы
>> Гидроизоляция конструкция и герметизация стыков
>> Кровли и кровельные работы
>> Бетонные работы
 
 

Строительный глоссарий
Выберите нужный раздел ..
>> Строительные материалы, детали и конструкции
>> Строительные машины и оборудование
>> Технология производства строительно монтажных работ
 
 

Правовое регулирование
Выберите нужный раздел ..
>> Основні законодавчі акти в сфері якості та безпеки продукції
>> Сертификация и Стандартизация
>> Порядок обследования производства во время проведения сертификации продукции
>> Нові закони України в сфері технічного регулювання
 
 





proxima.com.ua




             


Добро пожаловать на сайт строительной компании proxima.com.ua ,   Гость

Денег нет и гложет стресс - подпишись на RSS
На главнуюДБНА.1 Система стандартизации и нормирования в строительстве ДБН В.2.5-13-98* Інженерне обладнання будинків і споруд.Пожежна автоматика будинків і споруд

ДБН В.2.5-13-98* Інженерне обладнання будинків і споруд.Пожежна автоматика будинків і споруд

Дополнительно:
ДОДАТОК А (обов'язковий)
ДОДАТОК Б (рекомендований)
ДОДАТОК В (обов'язковий)
ДОДАТОК Г (обов'язковий)
ДОДАТОК Д (рекомендований)
ДОДАТОК Е
ДОДАТОК Ж (рекомендований)
ДОДАТОК К (рекомендований)
ДОДАТОК Л (обов'язковий)
ДОДАТОК М (рекомендований)
ДОДАТОК Н (обов'язковий)
ДОДАТОК П
ДОДАТОК Р (обов'язковий)

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Інженерне обладнання будинків і споруд
Пожежна автоматика будинків і споруд
ДБН В.2.5-13-98*
ИСС «Зодчий» ( г. Киев, ул. М. Кривоноса, 2а; т/ф. 249-34-04 )
Мінбуд України
Київ 2006

РОЗРОБЛЕНІ:
ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВЛЕНІ
ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:
ЗАТВЕРДЖЕНІ

Закритим акціонерним товариством
"Проектний інститут "Спецавтоматика"
(Красовська Е.Л., Калугіна Л.П., Карпов Ю.В.)
за участі:
УкрНДІПБ МВС України
(Невінчаний О.В., кандидати техн.наук Дунюшкін В.О.,
Колосов І.С.)
Управлінням промислової забудови, інженерної інфраструктури та захисту територій Держбуду України
Наказом Держбуду України від 28.10.98 р. № 247 та введені в дію з 01.04.99 р.

З введенням в дію ДБН В.2.5-13-98 втрачають чинність на території України
СНиП 2.04.09-84 та ВСН 25-09.67-85.

РОЗРОБЛЕНОЮ
ВНЕСЕНОЮ ТА ПІДГОТОВЛЕНОЮ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ
ЗАТВЕРДЖЕНОЮ

Видання здійснено із зміною 1
(лист Мінбуду України № 12/7-587 від 07.07.2006)
Закритим акціонерним товариством
"Проектний інститут "Спецавтоматика"
(Красовська Е.Л., Калугіна Л.П.)
за участі:
Міжнародної асоціації "Пожежна безпека України"
(Прокоф'єв О.Д., канд.техн.наук Дунюшкін В.О.)
Державного Департаменту пожежної безпеки
МНС України (Євсеєнко О.О.)
Управлінням технічного регулювання Мінбуду України
Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.05.2006 р. № 176
та введеною в дію з 01.01.2007 р.

Актуалізація нормативного документа виконана технічним комітетом стандартизації "Будівельні матеріали" Мінбуду України
Право власності на цей документ належить державі. Відтворювати, тиражувати і розповсюд­жувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України заборонено. Стосовно врегулювання прав власності звертатись до Мінбуду України.
© Мінбуд України, 2006
Офіційний видавець нормативних документів
у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів
Мінбуду України
Державне підприємство «Укрархбудінформ»

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ


Інженерне обладнання будинків і споруд ПОЖЕЖНА АВТОМАТИКА БУДИНКІВ І СПОРУД

ДБН В.2.5-13-98*
На заміну СНиП 2.04.09-84,
ВСН 25-09.67-85

Чинні від 2007-01-01
Ці Норми поширюються на проектування та монтаж автоматичних установок пожежогасіння і пожежної сигналізації, а також неавтоматичних дренчерних, газових та порошкових установок пожежогасіння і неавтоматичних установок пожежної сигналізації для будинків і споруд різного призначення.

Дані Норми не поширюються на проектування та монтаж автоматичних установок пожежо­гасіння і пожежної сигналізації для:

  1. будинків і споруд, що проектуються за спеціальними нормами;
  2. технологічних установок, розташованих поза будинками;
  3. складських будівель з висотою стелажного складування продукції більше 25 м;
  4. складських будівель з пересувними стелажами з висотою складування більше 5,5 м;
  5. складських будівель з висотою складування продукції на підлозі більше 5,5 м;
  6. складських будівель для зберігання спалимих сипких матеріалів, аерозольної продукції;
  7. складських будівель лаків, фарб, смол, каучуків, шинної продукції, легкозаймистих і горючих
    рідин з висотою складування продукції більше 5,5 м;
  8. житлових квартирних будинків.

Норми також не поширюються на проектування та монтаж установок порошкового пожежо­гасіння для гасіння металів (пожежі класу Д ГОСТ 27331), а також установок імпульсної дії.
Проектування і монтаж вищеперелічених установок пожежогасіння і пожежної сигналізації здійснюється за відомчими нормативними документами (далі - НД) та технічною документацією.
Терміни та визначення наведені в додатку А.
1 ПРОЕКТУВАННЯ ПОЖЕЖНОЇ АВТОМАТИКИ 1.1 1.1 Загальні положення
1.1.1 Автоматичні установки пожежогасіння повинні виконувати одночасно і функції автоматичної пожежної сигналізації.
При відповідному техніко-економічному обгрунтуванні у приміщеннях, обладнаних автома­тичним пожежогасінням, додатково встановлюється автоматична пожежна сигналізація.

  1. Автоматична пожежна сигналізація повинна працювати цілодобово.
  2. Автоматичні установки пожежогасіння, за винятком спринклерних, повинні мати дис­танційний та місцевий пуск.
  3. Вогнегасну речовину, тип і параметри установок пожежогасіння належить приймати з
    урахуванням НД, що встановлюють вимоги до конкретних будинків і споруд за пожежною небезпекою, виходячи з характеру технологічного процесу виробництв, властивостей матеріалів.

За відсутності в НД необхідних параметрів автоматичних установок пожежогасіння рекомен­дується використовувати дані додатків Б, Д, Ж.

  • Параметри автоматичних установок пожежогасіння належить приймати в залежності від
    груп приміщень, наведених в додатку В.
  • Вимоги до обладнання складів, які мають висоту стелажного зберігання продукції більше
    5,5 м, наведені в додатку Г.
  • За наявності технічної можливості сигнали від приймально-контрольних приладів устано­вок пожежогасіння та пожежної сигналізації виводяться на пульти централізованого спостереження
    державної пожежної охорони.

    1.2 Установки водяного та пінного пожежогасіння
    1.2.1 Установки водяного, пінного, а також водяного пожежогасіння зі змочувачем підроз­діляються на спринклерні та дренчерні.
    Параметри установок водяного пожежогасіння зі змочувачем належить визначати аналогічно параметрам установок водяного пожежогасіння.

    1. При обладнанні будинків і споруд водяними і пінними установками пожежогасіння, при техніко-економічному обгрунтуванні допускається передбачати установки пожежогасіння в при­міщеннях, де за нормами вимагається тільки автоматична пожежна сигналізація. Для цих приміщень витрати вогнегасної речовини не повинні бути визначальними, а інтенсивність зрошення приймається нормативною.
    2. Для кожної секції установки пожежогасіння слід передбачати окремий вузол керування.
    3. За наявності в приміщенні технологічних площадок, виконаних із суцільного матеріалу, обладнання або вентиляційних коробів (нахилених або горизонтальних) з мінімальним розміром по ширині або діаметру більше ніж 0,75 м, розташованих на висоті від підлоги не менше 0,70 м, належить під ними додатково встановлювати спринклерні або дренчерні зрошувачі, спонукальну систему установки пожежогасіння.

    Спринклерні установки
    1.2.5 Спринклерні установки пожежогасіння в залежності від температури повітря в примі­щеннях належить проектувати:

    1. водозаповненими - для приміщень з мінімальною температурою повітря 5°С та вище;
    2. повітряними - для неопалюваних приміщень будинків з мінімальною температурою повітря нижче 5 °С.

    (Змінено. Зміна № 1)

    1. У складських приміщеннях із стаціонарними стелажами з висотою складування продукції
      від 5,5 до 25 м належить передбачати встановлення спринклерних зрошувачів в зоні високосте-
      лажного зберігання продукції під перекриттям (покриттям), під екранами у внутрішньостелажному
      просторі, а також під перекриттям (покриттям) у зонах приймання, упакування та відправлення
      продукції.
    2. Спринклерні установки належить проектувати для приміщень заввишки не більше 20 м. Ця
      вимога не поширюється на проектування установок для внутрішньостелажного простору приміщень,
      передбачених в 1.2.6, а також для захисту конструкцій будинків, споруд і вентиляційних камер.

    За вихідні дані для розрахунку установок, що захищають конструкції будинків і споруд, а також приміщень вентиляційних камер, належить приймати параметри установок, призначених для захисту приміщень І групи, наведених у таблиці Б.1 додатка Б.

    1. У межах одного приміщення належить встановлювати спринклерні зрошувачі з випускним
      отвором однакового діаметра.
    2. Для однієї секції спринклерної установки слід приймати не більше 800 спринклерних
      зрошувачів різних виконань, а для внутрішньостелажного простору - не більше 500 зрошувачів. При
      цьому загальна ємкість трубопроводів кожної секції повітряних установок повинна бути не більше
      3м3.

    При захисті кількох приміщень, поверхів будинку однією спринклерною секцією та необхідності видачі сигналу, що уточнює адресу займання, а також включення систем оповіщення та димо-видалення допускається встановлювати на живильних трубопроводах сигналізатори протоку рідини (СПР).

    * Помітку (Змінено. Зміна № 1) наведено після кожного пункту зміненого тексту.

    Перед СПР належить встановлювати запірну арматуру з датчиком контролю положення арма­тури "закрито" і "відкрито" і, як правило, зворотній клапан, який встановлюється після СПР. Спорож­нення системи спринклерної секції, що відсікається СПР, належить здійснювати через обвідну лінію. (Змінено. Зміна № 1)
    1.2.10 Спринклерні зрошувачі установок належить встановлювати в приміщенні або в обладнанні з максимальною температурою навколишнього повітря, °С:
    до 41 включно - з температурою руйнування теплового замка 57÷76ºС
    вiд 42 до 50 включно те саме 68÷79ºС;
    вiд 51 до 70 включно -"- 93ºС;
    вiд 71 до 100 включно -"- 141ºС;
    вiд 101 до 140 включно -"- 182ºС;
    вiд 141 до 200 включно -"- 240ºС.
    (Змінено. Зміна № 1)

    1.2.11 Спринклерні зрошувачі водозаповнених установок належить встановлювати розетками
    вгору або вниз, в повітряних установках - розетками вгору.
    Спринклерні зрошувачі установок водяного пожежогасіння необхідно встановлювати перпен­дикулярно до площини перекриття (покриття), спринклерні зрошувачі установок пінного пожежо­гасіння - дифузором вниз або вгору під кутом, що не перевищує 15° до вертикалі.
    (Змінено. Зміна № 1)
    1.2.12 Спринклерні настінні зрошувачі використовуються у водозаповнених, повітряних установках. Відбивач зрошувача належить розміщувати паралельно площині підлоги.
    Для неопалюваних складів з висотним стелажним зберіганням у внутрішньостелажному просторі належить використовувати настінні зрошувачі.
    (Змінено. Зміна № 1)

    1. У будинках з балковими перекриттями (покриттями), які мають нульову межу поши­рення вогню, з виступними частинами (ребрами) заввишки більше 0,32 м, а в інших випадках -
      більше 0,2 м, спринклерні зрошувачі належить встановлювати між балками, ребрами плит та іншими
      виступними елементами перекриття (покриття) у кожному такому відсіці з урахуванням забезпечення
      рівномірності зрошення підлоги.
    2. У будинках з односхилими і двосхилими покриттями, що мають нахил більше ніж 1/3,
      відстань по горизонталі від спринклерних зрошувачів до стін і від спринклерних зрошувачів до
      гребеня покриття повинна бути не більше 1,5 м при покриттях з нульовою межею поширення вогню та
      не більше 0,8 м - у решті випадків.
    3. Відстань від розетки спринклерного зрошувача установки водяного пожежогасіння до
      площини перекриття (покриття) повинна бути від 0,08 до 0,4 м.

    Відстань від нижньої площини дифузора пінного спринклерного зрошувача до площини пе­рекриття (покриття) повинна бути не більше 0,5 м.
    Відстань від відбивача спринклерного настінного зрошувача до площини перекриття (покриття) повинна бути від 0,07 до 0,15 м.
    Допускається приховане встановлення зрошувачів або в поглибленні підвісної стелі.
    (Змінено. Зміна № 1)

    1. У внутрішньостелажному просторі спринклерні зрошувачі слід встановлювати під екраном, відстань від розетки спринклерного зрошувача до екрана повинна бути від 0,10 до 0,25 м.
      Відстань від розетки зрошувача до верху вантажів, які зберігаються, повинна бути не менше 0,05 м.
    2. Для подавання води або води зі змочувачем належить використовувати зрошувачі спринклерні з увігнутою розеткою (установлення розеткою вгору), з плоскою розеткою (установлення
      розеткою вниз) та настінні зрошувачі.

    У внутрішньостелажному просторі спринклерні зрошувачі з увігнутою розеткою встановлю­ються розеткою вниз.
    Для подавання розчину піноутворювача і отримання піни належить використовувати зрошувачі пінні спринклерні.
    1.2.18 Відстань між спринклерними зрошувачами установок водяного пожежогасіння, що встановлені під рівним (без виступів) перекриттям (покриттям), повинна бути не менше 1,5 м.
    Відстань між спринклерними зрошувачами і стінами (перегородками) з нульовою межею поши­рення вогню не повинна перевищувати половини відстані між спринклерними зрошувачами, вказаної в додатку Б.
    Відстань між спринклерними зрошувачами і стінами (перегородками) з ненормованою межею поширення вогню не повинна перевищувати 1,2 м.
    (Змінено. Зміна № 1)
    1.2.19 В місцях, де існує небезпека механічного пошкодження, спринклерні зрошувачі повинні
    бути захищені.
    Дренчерні установки
    1. Автоматичне включення дренчерних установок належить здійснювати від спонукальної
      системи з легкоплавкими замками або спринклерними зрошувачами, від автоматичних пожежних
      сповіщувачів, а також від технологічних датчиків.
    2. Дренчерні зрошувачі належить встановлювати з урахуванням їх технічних характеристик і
      карт зрошення для забезпечення рівномірності зрошення площі, яка захищається.
    3. Для декількох дренчерних завіс допускається передбачати один вузол керування.
    4. Відстань між зрошувачами в дренчерній завісі належить визначати з розрахунку витрат
      вогнегасної речовини не менше 1,0 л/с на 1 м ширини прорізу.
    5. У дренчерних установках водяного і водяного зі змочувачем пожежогасіння належить
      застосовувати водяні дренчерні зрошувачі, які встановлюються розетками вгору або вниз.

    У дренчерних установках пінного пожежогасіння належить використовувати зрошувачі пінні дренчерні і генератори піни середньої кратності, що утворюють повітряно-механічну піну.
    1.2.25 Розрахунковий рівень заповнення приміщення піною при об'ємному пінному пожежо­гасінні повинен перевищувати не менше ніж на 1 м найвищу точку обладнання, яке захищається.
    При визначенні загального об'єму приміщення, яке захищається, об'єм обладнання, що зна­ходиться в цьому приміщенні, не слід віднімати від об'єму цього приміщення.
    1.2.26 Відстань від легкоплавкого замка спонукальної системи до площини перекриття (по­криття) повинна бути в межах від 0,08 до 0,4 м.
    Розміщення сповіщувачів пожежної сигналізації в спонукальних системах повинне відповідати вимогам розділу 1.6.
    1.2.27 Спонукальний трубопровід дренчерних установок, заповнений вогнегасною речовиною,
    належить встановлювати на висоті не більше 1/4 постійного напору (в метрах) у трубопроводі під
    вузлом керування відносно запірних клапанів або відповідно до технічної документації на клапан,
    який використовується у вузлі керування.
    (Змінено. Зміна № 1)
    Трубопроводи установок
    1.2.28 Трубопроводи належить проектувати із сталевих труб згідно з ГОСТ 10704 - зі зварними та
    фланцевими з'єднаннями, згідно з ГОСТ 3262 - зі зварними, фланцевими, різьбовими з'єднаннями,
    а також з'єднувальними муфтами лише для водозаповнених спринклерних установок. Муфти трубопровідні рознімні можуть застосовуватись для труб діаметром не більше 200 мм.

  • При прокладанні трубопроводів за незнімною підвісною стелею та в закритих штробах з'єд­нання труб належить виконувати тільки зварюванням.
    У водозаповнених спринклерних установках допускається застосування пластикових труб, які пройшли відповідні випробування. При цьому проектування таких установок повинно здійснюватись за технічними умовами, які розробляються для кожного конкретного об'єкта і погоджуються з ГУ МНС України.
    (Змінено. Зміна № 1)

    1. Відстань від трубопроводу до будівельних конструкцій повинна бути не менше 0,02 м.
    2. Підвідні трубопроводи (зовнішні і внутрішні) необхідно проектувати кільцевими.

    Підвідні трубопроводи, як правило, проектують тупиковими для трьох і менше вузлів керування, при цьому довжина зовнішнього тупикового трубопроводу не повинна перевищувати 200 м.
    1.2.31 Підвідні кільцеві трубопроводи повинні розділятися засувками на ремонтні ділянки.
    На кожній ремонтній ділянці повинно бути не більше трьох вузлів керування.
    1.2.32 Зовнішні підвідні трубопроводи установок водяного пожежогасіння проектують, як пра­вило, спільними з трубопроводами протипожежного, виробничого або господарчо-питного водо­проводу.
    На кожному вводі внутрішніх підвідних трубопроводів установок пожежогасіння належить передбачати встановлення постійно відкритих опломбованих засувок без електроприводів і під­ключати їх до вводів водопроводу перед водомірним вузлом.
    Тип запірної арматури (засувки), що використовується в установках пожежогасіння, повинен забезпечувати візуальний контроль її стану ("закрито", "відкрито"). Допускається використання датчиків контролю положення запірної арматури.
    (Змінено. Зміна № 1)

    1. Не допускається приєднання до живильних та розподільних трубопроводів установок
      пожежогасіння технологічного або санітарно-технічного обладнання.
    2. Не допускається встановлення запірної арматури на живильних та розподільних трубопроводах за винятком випадків, передбачених в 1.2.9, 1.2.35, 1.2.36, 1.2.37.

    Допускається встановлення пробкових кранів у верхніх точках мережі трубопроводів сприн­клерних установок в якості пристроїв для видалення повітря та встановлення крана під манометр для контролю тиску перед найвіддаленішим та високорозташованим зрошувачем.
    (Змінено. Зміна № 1)
    1.2.35 В приміщеннях категорії В за пожежною небезпекою на живильних трубопроводах водо­заповнених спринклерних установок діаметром 65 мм і більше допускається встановлення внут­рішніх пожежних кранів з ручними водяними та пінними пожежними стволами. При цьому
    встановлення кнопок дистанційного пуску насосів біля пожежних кранів не потрібно.

    1. Секція спринклерної установки з 12 і більше пожежними кранами повинна мати два
      вводи. Другий ввід з засувкою допускається здійснювати від суміжної секції. При цьому над
      вузлами керування необхідно передбачати засувки з ручним приводом, а підвідний трубопровід
      повинен бути закільцьованим і між цими вузлами керування встановлена розподільна засувка.
    2. Для захисту дверних та технологічних прорізів допускається приєднувати дренчерні
      завіси до живильних та розподільних трубопроводів спринклерних установок. Дренчерні завіси з
      спонукальними системами і місцевим пуском допускається приєднувати тільки до живильних
      трубопроводів спринклерних установок.
    3. На одній вітці розподільного трубопроводу установок, як правило, встановлюють не
      більше шести зрошувачів з діаметром вихідного отвору до 12 мм включно і не більше чотирьох
      зрошувачів з діаметром вихідного отвору більше 12 мм.
    4. Діаметр трубопроводу гідравлічної спонукальної системи дренчерної установки повинен
      бути 25 мм, а пневматичної - 15 мм.

    1.2.40 Вузли керування установок пожежогасіння, як правило, розміщують в приміщеннях
    насосних станцій. Допускається розміщення вузлів керування в приміщеннях, що захищені уста­новками пожежогасіння, за винятком приміщень категорій А і Б або поза ними.
    Вузли керування, як правило, розміщують у приміщеннях будинків і споруд, що захищаються, на перших, цокольних і підвальних поверхах згідно з вимогами СНиП 2.04.01.
    До вузлів керування установок пожежогасіння повинен бути забезпечений вільний доступ об­слуговуючого персоналу.
    Вузли керування, розміщені в приміщеннях, що захищаються, а також поза ними, в приміщеннях з пожежної небезпеки, які відносяться до категорії В, відокремлюються від них протипожежними перегородками 1-го типу і протипожежними перекриттями 3-го типу, а ті, що розміщені в примі­щеннях категорій Г або Д, - скляними або сітчастими перегородками, які не заважають візуальному контролю за приладами вузла керування.
    Температура повітря в приміщеннях вузлів керування повинна бути не нижче 5 °С, з природним або штучним робочим освітленням, що забезпечує на робочих поверхнях освітленість не менше 75 лк і аварійним освітленням, - не менше 15 лк.
    У вузлах керування водозаповнених спринклерних установок для запобігання хибним сигналам про спрацювання допускається передбачати перед сигналізатором тиску камери затримки.
    (Змінено. Зміна № І)
    1. На вводах або на обвідних трубопроводах пожежних насосів підвищувальних насосних
      станцій належить передбачати пристрої регулювання тиску при зміні тиску в водопровідній мережі.
      Тиск у напірних трубопроводах насосних станцій не повинен перевищувати 1,0 МПа.
    2. Для забезпечення працездатності установок водяного і пінного пожежогасіння необхідно
      виконати гідравлічний розрахунок діаметрів трубопроводів за методикою додатка Б.
    3. Трубопроводи установок пожежогасіння, що подають вогнегасну речовину на осередок
      пожежі, не повинні мати гнучких стикових з'єднань.
    4. Живильні і розподільні трубопроводи повітряних спринклерних установок слід про­кладати з уклоном у бік вузла керування або спускних пристроїв, що дорівнює:

    0,01 - для труб із зовнішнім діаметром менше 57 мм;
    0,005 - для труб із зовнішнім діаметром 57 мм і більше.
    Водопостачання установок
    1.2.45 Як джерело водопостачання установок водяного пожежогасіння, як правило, викорис­товують водопроводи різного призначення.
    Для установок пінного пожежогасіння, як правило, використовують водопроводи непитного призначення, в яких якість води відповідає технічним вимогам до застосовуваних піноутворювачів.
    1.2.46 Запас води для установок пожежогасіння допускається зберігати в резервуарах водо­проводів різного призначення, обладнаних пристроями, що не допускають витрати вказаного запасу
    води на інші потреби.
    Об'єм води до 1000 м3 повинен зберігатися в одному резервуарі.

    1. При визначенні об'єму резервуара для установки водяного пожежогасіння належить
      передбачати можливість гарантованого поповнення його водою з мережі водопроводу автоматично
      на весь час пожежогасіння.
    2. Тип запірної арматури (засувки) на трубопроводі, що наповнює резервуар вогнегасною
      речовиною, повинен забезпечувати візуальний контроль (за положенням штока) її стану (відкрито-
      закрито). Вказану арматуру належить встановлювати в приміщенні насосної станції.
    3. Контрольно-вимірювальне обладнання з мірною рейкою для візуального контролю рівня
      вогнегасної речовини в резервуарах (ємкостях) належить розміщувати в приміщенні насосної станції.

    При автоматичному наповненні резервуара вказане обладнання не передбачається.

    1.2.50 Для установок пінного пожежогасіння належить передбачати, крім основного об'єму,
    100 % резервний об'єм піноутворювача.
    Резервний об'єм піноутворювача зберігається на складі або в резервуарах установки. Для збе­рігання основного і резервного об'ємів піноутворювача (розчину піноутворювача), як правило, передбачають два самостійних резервуари. При використанні одного резервуара його ємкість не повинна бути більше 1000 м3.
    1.2.51 При визначенні необхідної для пожежогасіння кількості води, піноутворювача, розчину
    піноутворювача належить враховувати внутрішній об'єм трубопроводів установки пожежогасіння.
    Подачу води для заповнення пожежних резервуарів належить передбачати по трубопроводах від водопровідних мереж.
    Пожежні резервуари необхідно обладнувати переливним та спускним трубопроводами.
    (Змінено. Зміна № 1)
    1. Максимальний строк відновлення основного об'єму вогнегасної речовини в резервуарах
      (ємкостях) установок автоматичного пожежогасіння належить приймати згідно зі СНиП 2.04.02.
    2. Для забезпечення розрахункового тиску в трубопроводах спринклерних установок і підвідних
      трубопроводах дренчерних установок, необхідного для спрацювання вузлів керування, належить
      передбачати імпульсний пристрій (автоматичний водоживильник) - металеву ємкість, що запов­нена водою або розчином піноутворювача (не менше 0,5 м3), і стиснутим повітрям.

    У спринклерних установках з приєднаними пожежними кранами для будівель заввишки більше 30 м кількість води або розчину піноутворювача в імпульсному пристрої повинна бути не менше 1 м3.
    Як імпульсний пристрій можуть бути використані водопроводи різного призначення з тиском, що дорівнює або більше розрахункового.

    1. В установках пожежогасіння з резервним пожежним насосом, що має місцевий або дис­танційний пуск або привод від двигуна внутрішнього згоряння, який вмикається автоматично,
      належить передбачати автоматичний водоживильник, що забезпечує роботу установки з розрахун­ковою витратою вогнегасної речовини протягом 10 хв.
    2. Імпульсний пристрій або автоматичний водоживильник у будівлях заввишки більше 30 м,
      як правило, розташовують на верхніх технічних поверхах будинку.
    3. Автоматичний водоживильник (імпульсний пристрій) повинен автоматично вимикатися
      при включенні пожежного насоса.
    4. У насосній станції кількість пожежних насосів і насосів-дозаторів повинна бути не менше
      двох кожного типу (в тому числі один резервний).
      • Рівень осі насоса належить, як правило, розташовувати так, щоб забезпечити повне
        заливання корпуса насоса вогнегасною речовиною. Корпус насоса належить розташовувати під
        заливанням не менш ніж на 0,5 м від розрахункового рівня вогнегасної речовини у резервуарі
        установки пожежогасіння.
      • У резервуарі установки пінного пожежогасіння належить прокладати по внутрішньому
        периметру перфорований трубопровід на 0,1 м нижче розрахункового рівня води, призначений для
        подавання та перемішування піноутворювача.
      • Насосні станції автоматичних установок пожежогасіння для забезпечення подавання до
        них води належить відносити до І категорії згідно зі СНиП 2.04.02.
      • Насосні станції належить розміщувати в окремому приміщенні будинків на перших,
        цокольних і підвальних поверхах з урахуванням вимог СНиП 2.04.01. Вони повинні мати окремий
        вихід назовні або на сходову клітку, що має вихід назовні. Насосні станції допускається розмі­щувати в окремих будинках або прибудовах.

        1.2.62 Приміщення насосної станції належить відокремлювати від інших приміщень проти­пожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу.
        Температура повітря у приміщенні насосної станції повинна бути не нижче 5 °С, відносну вологість повітря слід приймати відповідно до категорії робіт І-Б згідно із ГОСТ 12.1.005.
        Робоче і аварійне освітлення слід приймати згідно зі ДБН В.2.5-28.
        Станція повинна бути обладнана телефонним зв'язком із приміщенням пожежного поста або іншим приміщенням з персоналом, що веде цілодобове чергування.
        Біля входу в станцію повинно бути світлове табло з написом "Станція пожежогасіння".
        1.2.63 Обладнання у приміщенні насосної станції слід розміщувати згідно зі СНиП 2.04.02.
        Засувки, що встановлюються на трубопроводах, які наповнюють резервуар вогнегасною речовиною, належить встановлювати у приміщенні насосної станції.
        (Змінено. Зміна № 1)
        1.2.64 Насосні станції автоматичних установок пожежогасіння повинні мати патрубки зі з'єднувальними головками діаметром 80 мм, зворотними клапанами і засувками для приєднання рукавів пожежних машин.
        Кількість патрубків повинна бути не менше двох і приймається за умови забезпечення подавання в підвідний трубопровід розрахункової кількості вогнегасної речовини.
        1.3 Установки газового пожежогасіння
        1.3.1 Установки газового пожежогасіння за методом гасіння підрозділяються на установки:

        1. об'ємного пожежогасіння;
        2. локального пожежогасіння за об'ємом;
        3. локального пожежогасіння за площею.

        За типом обладнання, що застосовується, розрізняють:

        1. установки з централізованим зберіганням вогнегасної речовини;
        2. установки з децентралізованим зберіганням вогнегасної речовини.
        1. Пуск установки газового пожежогасіння здійснюється електричним, пневматичним, пнев-моелектричним, механічним (тросовим) або електромеханічним способами.
        2. В ємкостях установки газового пожежогасіння з централізованим зберіганням основного об'єму вогнегасної речовини повинен передбачатися 100 % резервний об'єм вогнегасної речовини.
        3. В установках газового пожежогасіння з децентралізованим зберіганням вогнегасної ре­човини належить, як правило, використовувати ємкості однакової місткості.

        Резервний об'єм вогнегасної речовини для цих установок належить зберігати на складі в за­ряджених ємкостях, що готові до використання. Резервну кількість заряджених ємкостей належить передбачати на кожний типорозмір.
        Належить передбачати таку кількість резервних балонів для заміни:

        1. спрацьованих балонів кожного типорозміру - з розрахунку кількості балонів установки для захисту приміщення найбільшого об'єму;
        2. несправних балонів - один резервний балон на кожні вісім балонів даного типорозміру.

        1.3.5 Кількість вогнегасної речовини на проведення випробувань установки газового поже-жогасіння приймається із умов захисту приміщення найменшого об'єму об'єкта.
        Установки об'ємного пожежогасіння
        1.3.6 В установках газового пожежогасіння застосовуються такі вогнегасні речовини:
        а) зріджені гази:

        1. двоокис вуглецю (СО2);
        2. хладон 114В2 (тетрафтордіброметан С2F4Вг2);
        3. хладон 125 (С2F4Н);
        4. хладон 227еа (С3F7Н)

        б) стиснуті гази:
        1. азот (N2);
        2. інерген:
          азот - 52%,
          аргон - 40%,
          двоокис вуглецю - 8 %.

        Методика розрахунку установок наведена в додатку Д.
        Гідравлічний розрахунок установок пожежогасіння при застосуванні як вогнегасної речовини азоту належить виконувати за спеціальними нормативними документами (рекомендаціями або інст­рукціями, узгодженими та затвердженими в установленому порядку).
        (Змінено. Зміна № 1)
        1.3.7 Вогнегасна речовина подається в приміщення за допомогою розпилювачів. Кількість розпилювачів на одній вітці, як правило, не перевищує шести.
        Розпилювачі належить розміщати з урахуванням забезпечення ними рівномірного розподілу вогнегасної речовини у просторі, що захищається, при цьому відстань між розпилювачами не повинна перевищувати 4 м, а відстань від розпилювача до стін повинна бути не більше 2 м.
        Вибір типу розпилювачів визначається їх технічними характеристиками для конкретного типу речовини.
        При використанні вогнегасних речовин, які мають густину за нормальних умов більшу від густини повітря, розпилювачі належить розміщувати на відстані не більше 0,5 м від перекриття (стелі, підвісної стелі, фальшетелі) приміщення, що захищається.
        (Змінено. Зміна № 1)
        1.3.8 При визначенні розрахункового об'єму приміщення об'єм обладнання, що розміщується в
        ньому, не слід віднімати від загального об'єму приміщення.
        Установки об'ємного пожежогасіння допускається застосовувати для захисту приміщень, що мають площу постійно відкритих прорізів не більше ніж 10 % від сумарної площі огороджувальних будівельних конструкцій.
        1.3.9 Автоматичні установки об'ємного пожежогасіння для захисту приміщень, в яких можливе
        перебування людей, повинні мати пристрої відключення автоматичного пуску згідно з вимогами
        ГОСТ 12.4.009.
        Установки локального пожежогасіння

        1. Установки локального пожежогасіння за об'ємом застосовуються для гасіння загоряння
          окремо розташованих верстатів, агрегатів або іншого обладнання, а також у тих випадках, коли
          застосування установок об'ємного пожежогасіння технічно неможливе або економічно недоцільне.
        2. Розрахунковий об'єм локального пожежогасіння визначається як добуток площі основи
          обладнання на його висоту. При цьому габарити обладнання (довжина, ширина, висота) повинні бути
          умовно збільшені на 1 м.
        3. При локальному пожежогасінні за об'ємом належить застосовувати як вогнегасну речо­вину двоокис вуглецю, хладон 114В2.
        4. Нормативна масова вогнегасна концентрація при локальному гасінні за об'ємом складає:
        1. для двоокису вуглецю - 6,00 кг · м-3 ;
        2. для хладону 114В2 - 3,50 кг · м-3.

        Час випуску вогнегасної речовини не повинен перевищувати 30 с.
        1.3.14 Установки локального пожежогасіння за площею, в яких використовують шланг з роз­трубом, належить застосовувати для гасіння окремих осередків займання в приміщеннях І групи, що
        мають об'єм, де створювана концентрація газу не буде шкідлива для здоров'я людей.
        Як вогнегасна речовина в установках локального пожежогасіння за площею застосовується двоокис
        вуглецю.

        1.3.15 Установки локального пожежогасіння за площею належить розміщати так, щоб до кожного
        можливого осередку займання вогнегасна речовина могла подаватися по шлангах від двох само­стійних установок.
        Трубопроводи установок
        1.3.16 Живильні і розподільні трубопроводи установок газового пожежогасіння належить вико­нувати із сталевих труб згідно з ГОСТ 8732 та ГОСТ 8734. Діаметри і товщина стінок труб ви­значаються розрахунком за методикою, що наведена у додатку Д.
        Система розподільних трубопроводів, як правило, має бути симетричною.
        З'єднання трубопроводів в установках газового пожежогасіння мають бути зварними або наріз­ними.
        (Змінено. Зміна № 1)
        1.3.17 Спонукальні трубопроводи установок газового пожежогасіння належить виконувати із
        сталевих труб згідно з ГОСТ 10704. Умовний прохід труб повинен дорівнювати 15 мм.
        Трубопроводи та їх з'єднання повинні забезпечувати міцність при тиску 1,25 Рроб. та герме­тичність протягом 5 хв при тиску Рроб. (де Рроб. - максимальний тиск вогнегасної речовини у посудині в умовах експлуатації).
        Трубопроводи установок належить заземляти (зануляти).
        (Змінено. Зміна № 1)
        Вентиляційні системи приміщень
        1. У вентиляційних системах приміщень, обладнаних пожежною автоматикою, належить
          передбачати автоматичне відключення вентиляторів, включення заслонок або клапанів за командою
          установок автоматичного пожежогасіння. При цьому час повного закриття заслонок і клапанів не
          повинен перевищувати 30 с.
        2. Витяжна вентиляція газовидалення в цих приміщеннях повинна забезпечувати видалення
          газу із нижньої зони після закінчення роботи установки. Допускається з цією метою передбачати
          пересувні вентиляційні установки.

        Станції пожежогасіння
        1.3.20 Станційне обладнання установок газового пожежогасіння з централізованим зберіганням
        вогнегасної речовини належить розміщувати в приміщенні станції пожежогасіння, відокремленому
        від інших приміщень протипожежними перегородками 1-го типу і перекриттями 3-го типу.
        Приміщення станції пожежогасіння не можна розташовувати під і над приміщеннями з ка­тегоріями виробництва А, Б і В, за винятком приміщень категорії В, обладнаних автоматичними установками пожежогасіння.
        Приміщення станції пожежогасіння за наявності у ньому ізотермічних ємкостей з двоокисом вуглецю, крім зазначених вимог, не можна розміщати під, над і поряд з приміщеннями, призна­ченими для масового перебування людей.
        Допускається встановлювати ізотермічні ємкості з двоокисом вуглецю поза приміщенням станції пожежогасіння з улаштуванням над ними навісу і сітчастої огорожі по периметру площі зберігання.
        При цьому належить передбачити у місці встановлення ємкості аварійне освітлення, вживати заходів, що виключають несанкціонований доступ людей до ємкості, вузлів керування (пуску) і розподільних пристроїв, передбачати під'їзні дороги до ємкості.
        (Змінено. Зміна № 1)
        1.3.21 Приміщення станції пожежогасіння належить розміщувати в підвалах або на першому
        поверсі будинку. Допускається розміщення приміщення станції вище першого поверху. При цьому
        підйомно-транспортне обладнання будинків, споруд повинно забезпечити можливість доставки та
        обслуговування обладнання станції.
        Вихід з приміщення станції належить передбачати назовні, у вестибюль або коридор за умови, що відстань від виходу із станції до сходової клітки, яка має вихід безпосередньо назовні, не пере-
        вищує 25 м, а в коридор немає виходу з пожежо- та вибухонебезпечних приміщень, за винятком приміщень категорії В, обладнаних автоматичними установками пожежогасіння.
        1.3.22 Приміщення станції пожежогасіння повинно мати висоту не менше 2,5 м для установок з
        балонами, а для приміщення з ізотермічними ємкостями його мінімальна висота визначається з
        урахуванням забезпечення відстані від них до стелі не менше 1 м. Приміщення повинно мати постійно
        діючу припливно-витяжну вентиляцію з не менше ніж двократним повітрообміном протягом 1 год, з
        видаленням повітря з нижньої зони.

      • Температура повітря в приміщенні станції повинна бути не нижче 15 °С і не вище 35 °С, відносна вологість - не більше 80 % при 25 °С, освітленість - не менше 100 лк при люмінесцентних лампах і не менше 75 лк при лампах розжарювання.
        Належить передбачати аварійне освітлення згідно з вимогами ДБН В.2.5-28.
        Приміщення станції повинно бути обладнано телефонним зв'язком з приміщенням чергового персоналу.
        Біля входу в приміщення станції пожежогасіння повинно бути встановлене світлове табло з написом "Станція пожежогасіння". Вхідні двері повинні мати запірний пристрій, що виключає несанкціонований доступ у приміщення станції пожежогасіння.
        (Змінено. Зміна № 1)
        1.3.23 Проходи для обслуговування обладнання, що містить вогнегасну речовину, повинні мати
        ширину не менше 0,7 м, а відстань між обслуговуючою частиною обладнання і стіною - не менше
        0,8 м. Ширина проходів, що ведуть до клапанів розподільних пристроїв, повинна бути не менше 0,8 м.
        Допускається встановлення батарей з вогнегасною речовиною біля стіни.
        Відстань між виступними частинами обладнання, що містять вогнегасну речовину, і шафами електрокерування з боку обслуговування повинна бути не менше 2 м.
        1.3.24 Обладнання установок газового пожежогасіння з децентралізованим зберіганням вогне-
        гасної речовини належить розміщувати в приміщенні, яке підлягає протипожежному захисту, або в
        безпосередній близькості від нього.
        Обладнання належить встановлювати згідно з вимогами технічної документації. Кріплення обладнання належить виконувати до будівельних конструкцій, межа вогнестійкості яких відповідає перегородкам 1-го типу і перекриттям 3-го типу.
        При розміщенні обладнання необхідно забезпечити зручність технічного обслуговування та передбачити заходи, що виключають несанкціонований доступ до нього та захист від механічних пошкоджень, а також належить встановлювати світлове табло з написом.
        Для з'єднання заряджених ємкостей з трубопроводом допускається застосовувати гнучкі з'єд­нувачі (рукава високого тиску) або мідні трубопроводи, міцність яких повинна забезпечуватись при тиску не менше 1,5 Рроб.
        (Змінено. Зміна № 1)
        1.3.25 Обладнання, що містить вогнегасну речовину, і балони із стисненим повітрям слід роз­міщувати не ближче 1 м від джерела тепла.
        1.4 Установки порошкового пожежогасіння
        1.4.1 Установки порошкового пожежогасіння поділяються:
        а) за способом гасіння на:

        1. установки пожежогасіння об'ємним способом;
        2. установки пожежогасіння поверхневим способом;
        3. установки локального пожежогасіння об'ємним способом;
        4. установки локального пожежогасіння поверхневим способом;

        б) за способом пуску на:

        1. автоматичні установки з дублюючим ручним пуском (місцевим та(або) дистанційним);
        2. ручні установки з місцевим та(або) дистанційним пуском;
        3. автономні установки;

        в) за конструктивним виконанням на:
        1. установки з розподільною мережею з автономним або централізованим джерелом робочого
          газу;
        2. установки з лафетним стволом;
        3. установки з ручним стволом;
        4. установки на основі модулів порошкового пожежогасіння із запірно-розпилювальними при­строями, встановленими безпосередньо на їх резервуарах;

        г) за способом побудови на:

        1. агрегатні установки;
        2. модульні установки.

        Примітка. Застосування автономних установок порошкового пожежогасіння належить передбачати за спеціальними нормативними документами (нормами, рекомендаціями), погодженими і затвердженими у встановленому порядку.
        (Змінено. Зміна № 1)
        1.4.2 Пуск установок може бути електричним, пневматичним, гідравлічним, механічним або
        комбінованим.

        1. Пристрої дистанційного та ручного пуску установок мають бути захищені і розміщені згідно
          з ГОСТ 12.4.009.
        2. В залежності від класу можливої пожежі (згідно з ГОСТ 27331) на об'єкті, що захищається,
          установки повинні заряджатись вогнегасним порошком (далі - ВП) відповідної марки.

        Основні технічні характеристики ВП наведені в додатку Е. (Змінено. Зміна № 1)
        1.4.5 Як робочий газ в установках порошкового пожежогасіння використовуються стиснуте
        повітря, азот газоподібний, двоокис вуглецю. Робочий газ має задовольняти такі вимоги:

        1. стиснуте повітря - не вище 9 класу забрудненості згідно з ГОСТ 17433;
        2. азот газоподібний вищого або першого ґатунку згідно з ГОСТ 9293 (ІСО 2435);
        3. двоокис вуглецю вищого або першого ґатунку згідно з ГОСТ 8050.

        Точка роси робочого газу повинна бути нижчою від мінімальної температури експлуатації установки не менш ніж на 5 °С.
        (Змінено. Зміна № 1)
        1.4.6 Установки повинні бути забезпечені 100 % відносно розрахункового запасом ВП і робочого
        газу, який зберігається на об'єкті, з метою забезпечення оперативної перезарядки установки після її
        спрацювання. У випадку захисту об'єкта модульними установками порошкового пожежогасіння на
        його складі повинні зберігатися запасні модулі, кількість і типорозмір яких забезпечують 100 % заміну
        модулів для захисту найбільшого приміщення даного об'єкта. Запасні модулі допускається зберігати
        на складах підприємств і організацій, які здійснюють технічне обслуговування модульних установок
        порошкового пожежогасіння для можливості оперативної доставки модулів на об'єкт.
        У випадках, коли можливе повторне займання горючого матеріалу, належить передбачати 100 % резерв ВП, який повинен зберігатися в окремих резервуарах (модулях) і надходити за необхідності у зону, яка захищається, після спрацювання першої черги установки. Для включення другої черги установки і подачі резерву ВП у зону допускається застосування дистанційного керування.
        (Змінено. Зміна № 1)

        1. Допускається застосування установок порошкового пожежогасіння для захисту об'єктів, де
          використовуються установки з іншими вогнегасними речовинами (вода, піна, газ).
        2. Діапазон температур експлуатації установок порошкового пожежогасіння слід приймати в
          залежності від їх кліматичного виконання.

        Установки пожежогасіння об'ємним способом
        (Змінено назву. Зміна № 1)
        1.4.9 Установки пожежогасіння об'ємним способом призначені для створення середовища, яке не
        підтримує горіння у всьому об'ємі приміщення, що захищається, і можуть бути застосовані тільки для
        захисту об'єктів, що являють собою замкнутий простір, причому ступінь негерметичності такого
        приміщення перед спрацюванням установки не повинен перевищувати 15%. При цьому, якщо ступінь
        негерметичності приміщення більший ніж 1 %, повинна передбачатись додаткова кількість ВП, яка
        розраховується згідно з методикою, що викладена в додатку Ж.
        Двері приміщення, що підлягає протипожежному захисту, мають бути такими, що зачиняються самостійно.
        Вентиляція цього приміщення повинна відключатись до початку витікання ВП під час спрацю­вання установки.
        Для захисту приміщень об'ємом понад 1000 м3, як правило, застосовуються установки пожежо­гасіння поверхневим способом або локального пожежогасіння об'ємним або поверхневим способами. (Змінено. Зміна № 1)
        1.4.10 За конструктивним виконанням установки пожежогасіння об'ємним способом є, як пра­вило, установками з розподільною мережею трубопроводів, в яких встановлюються розпилювачі, або
        установками на основі модулів порошкового пожежогасіння із запірно-розпилювальними прист­роями, встановленими безпосередньо на резервуарах.
        Конструкція розподільної мережі повинна забезпечувати рівномірний розподіл ВП, що по­дається, між встановленими в ній розпилювачами. Об'єм, що захищається кожним розпилювачем, витрата ВП, що ним забезпечується, висота розміщення і відстань між розпилювачами має відповідати вимогам технічної документації на відповідні види установок і розпилювачів.
        Висота розміщення, взаємне розташування модулів із запірно-розпилювальними пристроями, встановленими безпосередньо на резервуарах, повинні відповідати вимогам, що вказані у технічній документації на модулі.
        (Змінено. Зміна № 1)
        1.4.11 Розрахунок основних параметрів установок пожежогасіння об'ємним способом належить
        виконувати за методикою, викладеною у додатку Ж.
        (Змінено. Зміна № 1)
        1.4.12 Склад, конструктивне виконання та розміщення автоматичних установок об'ємного по­жежогасіння повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.009.
        Установки локального пожежогасіння
        1.4.13 Установки локального пожежогасіння застосовуються в тих випадках, коли технічно не­можливо або економічно недоцільно застосовувати установки пожежогасіння об'ємним способом.
        При виборі виду установки локального пожежогасіння належить враховувати співвідношення максимальної висоти обладнання (h3), яке захищається, та висоти розташування розпилювачів (Hр). При h3/Hр > 0,5 належить застосовувати установки локального пожежогасіння об'ємним способом, а при h3/Hр ≤ 0,5 - установки локального пожежогасіння поверхневим способом або установки пожежо­гасіння поверхневим способом.
        (Змінено. Зміна № 1)
        1.4.14 Розрахункова величина зони, що захищається установкою локального пожежогасіння за
        об'ємом, визначається як добуток площі основи і висоти агрегату або технологічної установки, що
        підлягає захисту. При цьому всі габаритні розміри (довжина, ширина, висота) збільшуються відносно
        фактичних на 15 % кожний.
        При використанні установки локального пожежогасіння поверхневим способом розрахункова величина зони, що захищається, приймається рівною площі об'єкта, який захищається, збільшеній на 15 %. При цьому площа такого об'єкта приймається рівною більшому із значень: добутку його габаритних розмірів (довжини і ширини) або площі можливого горіння, обмеженої спеціальними негорючими конструктивними елементами.

В разі захисту об'єкта з наявністю горючих рідин мають бути передбачені заходи з метою відвернення їх розливання та розбризкування за межі зони захисту (відбортовка, влаштування аварійного зливання, екрани тощо).
(Змінено. Зміна № 1)
1.4.15 Для локального пожежогасіння об'ємним способом повинні застосовуватись установки з
розподільною мережею або модульні установки.
(Змінено. Зміна № 1)
1.4.16 Установки локального пожежогасіння об'ємним способом, як правило, належить засто­совувати при розрахунковому локальному об'ємі, який захищається, менше 200 м3 та висоті
технологічного обладнання, яке підлягає захисту, меншій за 3 м.
Розрахунок основних параметрів установок локального пожежогасіння належить виконувати за методикою, викладеною у додатку Ж.
(Змінено. Зміна № 1)
1.4.17 Для локального пожежогасіння поверхневим способом застосовуються установки конст­руктивних виконань, перераховані у підпункті в) пункту 1.4.1.
(Змінено. Зміна № 1)
1.4.18 Конструкція і розміщення трубопроводів і розпилювачів розподільної мережі установок,
що проектуються, повинні задовольняти вимоги паспортів, технічних умов та іншої чинної нор­мативної та технічної документації на відповідні установки і їх елементи.
Розпилювачі повинні розміщуватись так, щоб забезпечувалось зрошення всієї зовнішньої по­верхні обладнання, що підлягає захисту. Відстань від розпилювачів до поверхні обладнання, що підлягає захисту, повинна регламентуватись паспортом на відповідний розпилювач і становить, як правило, від 2 до 4,5 м.
При проектуванні установок локального порошкового пожежогасіння за площею відповідно до ГОСТ 12.1.004 на об'єкті, що підлягає захисту, повинні бути виконані заходи щодо обмеження можливої площі пожежі величиною, яка не перевищує паспортного значення вогнегасної спро­можності установки, яка застосовується.
В приміщеннях, які мають технологічні площадки і вентиляційні короби завширшки або діа­метром більше 0,75 м, має бути встановлений додатковий розподільний трубопровід з розпилювачами під площадками і коробами.
1.4.19 Установки з лафетними стволами застосовуються для захисту об'єктів, де неможливе
використання розподільних мереж (велика висота приміщень, інтенсивне використання підйомно-
транспортних засобів тощо), і повинні розміщуватись у легкодоступних місцях так, щоб забез­печувалась можливість маневрування стволом в усьому робочому діапазоні, а порошковий струмінь,
враховуючи його ефективну дальність, міг досягти найвіддаленішої межі зони захисту.
Розміри зони, що захищається установкою з лафетним стволом, не повинні перевищувати паспортних значень, встановлених заводом-виготовлювачем відповідної установки.
Установка з лафетним стволом повинна забезпечити нормативне подавання ВП не менше 8 кг · м-2 можливої площі пожежі з інтенсивністю не менше 0,4 кг · с-1 · м-2. Тривалість безперервного подавання вогнегасного порошку повинна бути не менше 20 с.
1.4.20 Установки локального пожежогасіння поверхневим способом з ручними стволами при­
значені для гасіння пожеж операторами в визначених пожежонебезпечних зонах і можуть засто­совуватись як самостійно, так і як доповнення до установок з розподільними мережами або уста­новками на основі модулів порошкового пожежогасіння із запірно-розпилювальними пристроями,
встановленими безпосередньо на їх резервуарах.
Витрата ВП, що подається через ручний ствол, повинна становити від 3,5 кг · с-1 до 5,0 кг · с-1, тривалість подавання повинна становити не менше 30 с, норма подавання - не менше 6 кг · м-2, інтенсивність - не менше 0,2 кг · с-1 · м-2.
(Змінено. Зміна № 1)

Трубопроводи установок
1.4.21 Трубопроводи і з'єднання розподільної мережі установок, розпилювачі повинні виготов­лятись з негорючих матеріалів, фізичні і хімічні властивості яких забезпечують достатній запас
міцності та стійкості до впливу факторів навколишнього середовища, в тому числі й в умовах пожежі.
Як правило, трубопроводи установок виконують із сталевих труб за ГОСТ 8732, ГОСТ 8734 і
ГОСТ 3262.
Для роботи у корозійно-активному середовищі повинні застосовуватись відповідні конструк­ційні матеріали.

  1. З'єднання трубопроводів можуть бути фланцеві та за допомогою фітингів.
  2. Під час монтажу трубопроводів розподільної мережі установок горизонтальні ділянки
    трубопроводів повинні прокладатись з уклоном не менше 0,01 в напрямку розпилювачів.

Відстань від розпилювача до місця закріплення трубопроводу повинна бути в межах від 0,1 до 0,5 м.
Відстань між засобами закріплення трубопроводів до будівельних конструкцій необхідно прий­мати згідно зі СНиП 3.05.01 для неізольованих трубопроводів.
Розміщення установок. Станція пожежогасіння
1.4.24 Резервуари з ВП установок з розподільною мережею, джерело робочого газу, блок
електрокерування та установка пожежної сигналізації розміщуються в спеціальному приміщенні,
відокремленому від приміщення, що підлягає захисту, протипожежними перегородками 1-го
типу, перекриттями 3-го типу і такому, що відповідає таким вимогам: висота не менше 2,5 м;
підлога з твердим покриттям, яке витримує навантаження від встановленого обладнання; освіт­леність не менше 100 лк при люмінесцентних лампах і не менше 75 лк при лампах розжарювання;
аварійне освітлення з освітленістю не менше 10 лк; середовище вибухобезпечне.
Приміщення станції повинно бути обладнане телефонним зв'язком із приміщенням чергового персоналу.
Біля входу до приміщення станції пожежогасіння повинно бути встановлене світлове табло "Станція пожежогасіння".

  1. Приміщення станції пожежогасіння не можна розташовувати під і над приміщеннями з
    категоріями виробництва А, Б і В, за винятком приміщень категорії В, які обладнані автоматичними
    установками пожежогасіння. Розташування приміщення станції пожежогасіння повинно відповідати
    вимогам 1.3.21 цих Норм.
  2. Установки порошкового пожежогасіння дозволяється розміщувати в приміщеннях без
    штучного регулювання температури повітря згідно з кліматичним виконанням і категорією розмі­щення згідно з ГОСТ 15150, які регламентуються технічною документацією на відповідну установку.
  3. Приміщення, в яких виконується зарядження установок ВП, повинні бути обладнані
    припливно-витяжною місцевою вентиляцією відповідно до ГОСТ 12.4.021.
  1. Резервуари з ВП і балони зі стисненим газом повинні бути встановлені на відстані не менше
    1 м від джерела тепла.
  2. Резервуари з ВП і балони зі стисненим газом установок локального пожежогасіння з роз­подільною мережею допускається розміщувати в приміщенні, що підлягає захисту, на відстані не
    менше 5 м від обладнання, яке підлягає захисту (місця можливого виникнення пожежі). При цьому
    має бути забезпечений захист резервуарів і балонів від механічних і хімічних ушкоджень, впливу
    інших негативних факторів навколишнього середовища, в тому числі під час пожежі.

При розміщенні установок повинна бути забезпечена зручність технічного обслуговування і передбачені заходи, які виключають несанкціонований доступ до них.
(Змінено. Зміна № 1)


1.4.30 Установки пожежогасіння поверхневим способом призначені для подачі та розподілу
вогнегасного порошку по поверхні об'єкта протипожежного захисту.
За вихідну величину для визначення параметрів установки пожежогасіння об'ємним способом, як правило, приймають площу підлоги приміщення, що захищається, в межах якого можливе ви­никнення осередків пожежі різної величини.
Розрахунок основних параметрів установок пожежогасіння поверхневим способом належить виконувати за методикою, викладеною у додатку Ж.
(Змінено. Зміна № 1)
Обмеження
  1. Установки порошкового пожежогасіння не застосовують для захисту приміщень з на­явністю ЕОМ, апаратних залів АТС та інш

    Скачать полную версию ДБН В.2.5-13-98* Інженерне обладнання будинків і споруд.Пожежна автоматика будинків і споруд





    | Дизайн интерьера || Ремонт квартиры || Дизайн квартиры | | Справочник | | Каталог | | Рейтинг | | Статьи | | Форум | | Проекты коттеджей | | ДБН, ДСТУ, ГОСТРейтинг, СНИП | | Словарь | | Термины | | Стили | | Стандартизация и сертификация | | Качество | | ЖЕК | | Управление проектами | | Аварийные службы | | Анекдоты | | Прайс |
    | Услуги | | Клиенты | | Отзывы | | Фотогалерея | | Для прессы | | Главная | | Карта | | English | | Обмен ссылками | | Реклама |



    © 2005 Proxima. All rights reserved.
    При использовании материалов ссылка на сайт обязательна.



Услуги
Строительство
  дома

Проектирование
  коттеджа

Дизайн
  интерьера

Дизайн
  квартиры

Ремонт офиса
Ремонт квартиры
Строительство фундамента дома
Проектирование
  сантехсистем
  (ОВ, ВК)

Монтаж
  электротехнических
  сетей

Проектирование
  электрических
  систем

Проект дома
Строительство
   деревянного дома

Дизайн проект
Проект коттеджа
Отопление дома

Частые           вопросы
Вопросы по строительству дома
Вопросы по дизайну и ремонту квартиры

Виды           деятельности
Строительство коттеджей
Проектирование домов
Дизайн интерьера
Ремонт офисов
Составление смет
Инжиниринг
Сети и системы
Сантехнические работы
Монтаж систем водоснабжения
Монтаж систем отопления
Монтаж систем канализации
Геодезические работы
Устройство фундаментов
Изготовление металлоизделий
Малые архитектурные формы
Общестроитель- ные работы
Строительно- монтажные
Отделочные работы
Сварочные работы
Кирпичная кладка
Кровельные работы
Штукатурные работы
Столярные работы
Монтаж гипсокартонных систем
Монтаж подвесных потолков
Укладка напольных покрытий
Паркетные работы
Малярные работы
Облицовочные работы
Фасадные работы
Демонтажные работы
Благоустройство территорий
Декоративные покрытия
Защита конструкций и сетей
Согласования
Акустика
Вентиляция

Питомник           растений
Самшит (Буксус) В. sempervirens L
Туя западная колоновидная
Хвойные растения P9
Лиственные растения P9
Куплю контейнеры
Полный прайс 2011

Полезное
 Фен-шуй
Строительные
  термины

Стили в
  архитектуре

Качество и
  стандартизация

Словарь строителя
ЖЕК-ваши права
Управление
   проектами

Установка
  счетчиков воды

Аварийные службы
Анекдоты
  от строителей


Реклама